Санітарно-оздоровчі заходи та інші лісогосподарські заходи на території об’єктів природно-заповідного фонду, в тому числі в межах національних природних парків, повинні бути доцільними та науково обґрунтованими, а процедура їх призначення прозорою. Однак, досить часто ці принципи нівелюються установами природно-заповідного фонду, зокрема в контексті погодження вибіркових санітарних рубок науково-технічною радою. Такі випадки формалізму, на жаль, для України скоріше типові ніж поодинокі, але вони суттєво суперечать принципам прозорості та є перешкодою на шляху євроінтеграції.

Процедура призначення санітарно-оздоровчих та інших лісогосподарських заходів на території об’єктів природно-заповідного фонду визначена законодавством України та передбачає погодження лімітів на використання природних ресурсів із зазначенням причин, чому лісогосподарський захід має бути застосовано. До прикладу, для лісів такі ліміти визначаються у кількості кубічних метрів деревини.

Пакет документів для лісогосподарських заходів має включати витяг з рішення наукової або науково-технічної ради установи природно-заповідного фонду за результатами розгляду проєкту ліміту та всіх обґрунтовуючи документів відповідно до Інструкції про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Задача науково-технічної ради — проводити зовнішнє рецензування документів та матеріалів, що пропонуються до розгляду.

Крім того, щоб покращити процедуру розгляду проєктів лімітів на проведення вибіркових санітарних рубок та уникнути можливих зловживань, за рекомендацією Міндовкілля установи природно-заповідного фонду повинні надавати на ознайомлення членам засідань НТР установ ПЗФ встановлений перелік документів в електронній формі:

• перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів;
• відомість чергової лісосіки;
• нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки, 
• польова перелікова відомість дерев, призначених для рубки;
• переліково-оцінювальна відомість (детальна матеріально-грошова оцінка);
• план лісосіки;
• копія таксаційного опису ділянки, що проєктується під рубку.

На практиці процес погодження документів для проведення вибіркових санітарних рубок розглядається установами природно-заповідного фонду як звичайна формальність, що ускладнює прийняття якісних рішень та може суперечити природоохоронним цілям держави.

Зокрема, 23 лютого на засіданні науково-технічної ради Національного природного парку “Кармелюкове Поділля” розглядалось погодження лімітів на використання природних ресурсів філією Гайсинське ЛГ ДП “Ліси України” на 2024 рік. Заплановані філією рубки формування та оздоровлення включають вибіркові санітарні рубки у старовікових лісах природного походження віком понад 130 років. Загальний обсяг деревини, яку планується заготувати становить 13713 кубометрів, з яких 68% (9318 кубометрів) — шляхом вибіркових санітарних рубок.

Такі великі обсяги заготівлі деревини шляхом санітарних рубок у лісах, задача яких виконувати переважно природоохоронні функції, викликають багато запитань і можуть шкодити біорізноманіттю. До прикладу, за даними сайту ЛІАЦ філією Гайсинське ЛГ ДП “Ліси України” у 2023 році було заготовлено 3430 кубометрів деревини у межах природно-заповідного фонду, у Карпатському біосферному заповіднику ця цифра становила 4763 кубометри, а у Карпатському національному природному парку — понад 12 000 кубометрів. На додаток, недостатня прозорість погодження процесу вирубки та відсутність моніторингу його ефективності посилюють проблему.

WWF-Україна закликає Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України не погоджувати надання лімітів на використання природних ресурсів філією Гайсинське ЛГ ДП “Ліси України” на 2024 рік у межах Національного природного парку “Кармелюкове Поділля” та ретельно ставитись до перевірки погоджень вибіркових санітарних рубок у старовікових заповідних лісах.