Питання охорони та відновлення малих річок обговорили на науково-практичній конференції «Малі річки: кліматичні та екологічні виклики», учасниками якої стали експерти WWF-Україна. Одне із гострих дискусійних питань зустрічі — проєкт «Будівництво підпірної гідротехнічної споруди з проведенням протиповеневих заходів, поліпшенням гідрологічного режиму та санітарного стану річки Случ».

Природна течія річок — своєрідна кровоносна система планети та запорука здорових природних систем. А вони, своєю чергою, є основою для нашого сталого економічного і соціального розвитку. Увага водного напряму WWF-Україна зосереджена на малих та середніх річках України, де є можливість зберегти або відновити вільну течію, тобто природну проточність.

Усунення бар’єрів, що перешкоджають вільному руху річок, сприяє:

• Відновленню гідроморфологічних характеристик річок.  
• Поверненню тварин у їхні історичні оселища.
• Відновленню біорізноманіття. 
• Покращенню хімічного стану води.
• Кращій адаптації вільних річок до кліматичних змін.
• Наданню екосистемних послуг.

Сьогодні всі країни Європи намагаються не лише уникати будівництва споруд, що перешкоджатимуть вільній течії річок, але й активно демонтують їх, щоб зберегти біорізноманіття та середовища існування біоти, підтримувати екологічний стан водних об'єктів. «Звільнення» річок (dam removal) — один з природоохоронних пріоритетів Європейського Союзу. Щоб гарантувати нормальне водозабезпечення навколишніх регіонів, країни ЄС планують відновити вільну течію 25 тисяч кілометрів річок згідно з «Стратегії біорізноманіття ЄС до 2030 року: Повернення природи у наше життя».

Наразі немає спеціального національного документа, що регламентував би відновлення вільної течії річок в Україні. Однак, як кандидат на членство в Європейському Союзі, держава виконує положення Водної рамкової директиви ЄС, що є частиною національного законодавства з досягнення доброго екологічного стану масивів поверхневих вод. 

На сьогодні WWF-Україна вдалося відновити проточність понад 500 кілометрів річок у Карпатах, усунувши застарілі греблі, що десятиліттями не виконували свої функції. Ми готові передати експертизу з розумного відновлення водних екосистем установам природно-заповідного фонду, керівникам ОТГ, які зацікавлені відновлювати водозабезпеченість регіонів замість підтримки непотрібних споруд.
 

На відео — демонтаж непотрібної частини греблі на струмку Лостунець, який ми провели у 2020 році. Це відновило його вільну течію до Чорного Черемоша територією Національний природний парк "Верховинський".