Підрив Каховської ГЕС внаслідок дій російського агресора вкотре призвів до гуманітарної й соціально-економічної катастрофи, чергового випробування для жителів Херсонської області та України в цілому. Водночас ми отримуємо численні запити про те, як прорив однієї з найбільших ГЕС в Україні впливатиме на довкілля, і як це згодом позначиться на людях. 
Територія прориву дамби й затоплення – це зона активних бойових дій та тимчасово окупованих територій Херсонської області. Доступ до збору надійної інформації для оцінювання наслідків для людей і природи є вкрай обмеженим, або навіть неможливим. Проте, ми можемо стверджувати, що наслідки масштабні.

Серед основних ризиків – припинення постачання води та її забруднення – від промисловості, комунальних підприємств, звалищ, кладовищ до інших об'єктів, які опинилися в зоні ураження. Для оцінки ступеня ураження необхідні дослідження речовин, які потрапили у воду, та їх концентрація. А також аналіз зон затоплення. Існує ймовірність забруднення підземних вод та прибережних вод Чорного моря.  

У разі доступу до території українських та міжнародних експертів, навіть часткового, необхідно отримати наступну інформацію: розміри зони ураження, розташування об'єктів, які несуть загрозу забруднення, кількість та стан водозаборів, які опинилися в зоні затоплення, а також територій об'єктів природно-заповідного фонду. Одним з необхідних кроків для мінімізації наслідків прориву може бути проведення щоденного моніторингу води. 

Ключовим залишається питання,  які реальні дії можливі в зоні бойових дій для якомога точнішої  оцінки  ситуації та планування заходів зі зменшення шкоди та відновлення.

Найбільша територія природно-заповідного фонду нижче Каховської ГЕС, яка опинилися в зоні ураження, – це фактично вся територія національного природного парку “Нижньодніпровський”, особливо його острівні ділянки. Варто зазначити, що тут переважають заплавні ліси та інші водні об'єкти, тому територія здатна пережити затоплення з мінімальними збитками. 

Навколо Каховського водосховища було сформовано соціально-економічну структуру цілого регіону, тому для  вироблення стратегії ліквідації наслідків та  подальшого відновлення місцевості має бути залучено широке коло експертів з різних сфер – від екологів до економістів. Для таких обговорень та спільного пошуку рішень і варіантів дій з ліквідації наслідків прориву WWF-Україна пропонує Українську гідроенергетичну платформу, яка з 2018 року об'єднує понад 100 енергетиків, гідробіологів, екологів, гідрологів, гідроморфологів та юристів.