Понад 20 тисяч гектарів найстаріших українських лісів готові стати пам'ятками природи | WWF ukraine
Понад 20 тисяч гектарів найстаріших українських лісів готові стати пам'ятками природи

Posted on 17 January 2020

Напередодні Нового року Всесвітній фонд природи WWF Україна передав департаментам екології Закарпатської та Івано-Франківської областей пакет документів для завершення процесу надання більше 20 тис. га пралісів України статусу пралісових пам'яток природи.
 
Якщо рішення буде затверджено, площа відповідних пам'яток природи в Україні збільшиться у 200 разів.
 
Наразі в Україні найвищий охоронний статус в якості пралісових пам’яток природи мають близько 100 гектарів лісу у Львівській області. На цій території забороняються всі види рубок та будь-яка господарська діяльність. Крім того біля 25 тисяч га охороняються в заповідних зонах Карпатського біосферного заповідника, кількох національних парків та в природному заповіднику “Горгани”.
 
WWF Україна декілька років займався визначенням інших лісових масивів в Карпатах, які не зазнали прямого впливу людини та можуть бути захищені в статусі пралісових пам’яток. Перші 20 тисяч гектарів з віднайдених пралісів Закарпатської та Івано-Франківської областей вже отримали погодження від лісових господарств. Але чи отримають вони найвищий охоронний статус пралісових пам’яток природи повністю залежить від рішень обласних рад. Повний пакет документів, які є основою для прийняття рішення, експерти WWF Україна передають цим державним органам у грудні.
 
Чому поява пралісових пам’яток природи важлива для України?

На території України збереглися дуже давні ліси, унікальні для Центральної та Східної Європи своїми масштабами, які не відчували на собі людського впливу. Ці ліси — праліси, квазіпраліси та природні ліси. 
Оскільки ці ліси розвивалися без втручання людини, вони є абсолютно самодостатніми, і століттями їхні екосистеми адаптувалися до зовнішніх змін. З огляду на це, вони є безцінним науковим майданчиком  для отримання відповідей на те, як функціонує лісова екосистема. 

"Останнім часом в Європі розпочалася зміна у підході до ведення лісового господарства, яка передбачає наближене до природи ведення лісівництва. Це передбачає появу змішаних та різновікових лісів, а не одновікових, створених однією породою", — пояснює начальник відділу лісовідновлення та лісорозведення Державного агентства лісових ресурсів Володимир Ревуцький.

Для цього треба мати для вивчення модель відповідного лісу. І такою моделлю слугують саме праліси.  

"Якщо у лісі, де дозволено ведення господарства, буде такий змішаний та різновіковий деревостан — тобто дерева різні за віком, - то дерева, які вже досягли стиглості,  будуть заготовлятися для потреб народного господарства. Але не суцільним способом, а як окремі дерева. Тоді існування лісу на цій ділянці буде безперервним — не буде суцільних рубок, які шокують громадськість зараз і впливають на повені. Саме для лісового господарства праліси є цінними як зразки, створені природою, які ми повинні відтворити штучно у тих лісах, де дозволене господарство", — додає Володимир Ревуцький.

Вже зараз українські праліси приваблюють науковців-дослідників з інших країн.



"У Німеччині та Нідерландах таких ділянок фактично не лишилося і науковці їздять в букові українські ліси і переносять всю цю схему функціонування екосистем на свої терени”, —  пояснює координатор проекту з підтримки сталого лісового господарства WWF Україна Михайло Богомаз.

Завдяки своїй недоторканності, праліси та квазіпраліси також є осередками збереження видів, які занесено до Червоної книги України, та своєрідним “депо вуглецю”, яке вони накопичували століттями. 

“Переважна частина цих пралісів розміщена у важкодоступних районах, віддалених від населених пунктів. Тому вони не є  принциповими для ведення лісового господарства, дуже мало впливають на права чи можливості місцевого населення щодо збору ягід чи грибів”,  — додає Михайло Богомаз.

Чому процес заповідання пралісів такий тривалий і від кого він залежить?

Робота над визначенням пралісів почалась близько 10 років тому. 

Основні етапи — польові наукові роботи та тривалий бюрократичний процес (погодження з лісовими господарствами). Згідно законодавства України, це передує передує створенню пралісових пам'яток природи рішеннями обласних рад. 

На етапі ідентифікації пралісів, квазіпралісів та природніх лісів було досліджено весь регіон Українських Карпат. Це включало вивчення карт та польовий огляд понад 100 тисяч гектарів лісу.

Станом на кінець 2018 року WWF Україна та іншими організаціями було попередньо ідентифіковано 93 777 тисяч гектарів пралісів в межах трьох областей — Закарпатської, Чернівецької, та Івано-Франківської.

Відповідно до методик Міністерства екології України, протягом 2018 та  2019 років більше 20-ти лісгоспів Закарпатської та Івано-Франківської областей погодили офіційний статус і створення пралісових пам’яток природи більше ніж на 20 тисячах гектарів пралісів, квазіпралісів та природних лісів, ідентифікованих WWF Україна. На цьому етапі робота, яку мали виконати експерти WWF Україна, завершена. 

Як пояснює керівник лісового напрямку WWF Україна Андрій Плига, пакет відповідних документів було відправлено департаментам екології Закарпатської та Івано-Франківської областей 23 грудня 2019. Згідно регламенту, департамент екології, отримавши ці документи має у місячний термін надати відповідь на лист-клопотання.

Це означає, що WWF Україна має отримати відповідь від департаментів екології вже найближчим часом. 

Остаточне рішення щодо надання статусу пам'яток має бути прийнято обласними радами Івано-Франківської та Закарпатської областей.

Що далі? 

WWF Україна стежитиме за подальшою ситуацією зі створенням поданих пралісових пам'яток природи.

Крім того, ми плануємо працювати над погодженням ділянок, що мають спірний статус. Першочергово, це Осмолодський лісгосп (де вирішується офіційний статус близько 4 тис. га лісу, попередньо ідентифікованих як праліси та квазіпраліси), та Ясінянський лісгосп (де була заблокована офіційна комісія з визначення належності ділянок до пралісів). Більше того, нещодавно, там відбулася рубка на спірній ділянці

WWF Україна хоче подякувати усім установам та організаціям, що були залучені на довгому шляху визначення пралісів, зокрема, Державному агентству лісових ресурсів України, Закарпатському та Івано-Франківському обласному управлінню лісового та мисливського господарства та нашим партнерам.
На етапі ідентифікації пралісів, квазіпралісів та природніх лісів було досліджено весь регіон Українських Карпат
© Bogomaz Conservation Photography / WWF Ukraine
Робота над визначенням пралісів та створенням пралісових пам’яток природи почалась близько 10 років тому
© Bogomaz Conservation Photography / WWF Ukraine
Схема заповідання пралісів
© WWF Ukraine
Згідно регламенту, департамент екології, отримавши ці документи має у місячний термін надати відповідь на лист-клопотання
© Denys Tsuysayev