The WWF is run at a local level by the following offices...
Our News
Дельфіни та осетри у авандельті Дунаю мають більше шансів вижити
Опубліковані режими рибальства у 2018 році.
Що це означає?
"Загальновизнано, що рибальські сітки з великим вічком є головною загрозою для морських ссавців (переважно морської свині — “азовки”). Хоча найбільшої шкоди китоподібним у Чорному морі завдає застосування сіток для лову камбали калкан, значна частина дельфінів чи осетрових, які гинуть в придунайському регіоні, якраз є жертвами ставних сіток з вічком більше 45 мм, зазвичай 70-120 мм”, — говорить старший науковий співробітник Одеського центру ПівденНІРО Сергій Бушуєв.
Чому це має значення?
Осетрові риби — всі без виключення охороняються законодавством України та внесені не тільки до Червоної книги України, але й до Міжнародного червоного списку МСОП. На папері в Україні мова йде про шість видів осетрових риб — білуга, севрюга, стерлядь, осетри російський та атлантичний, та осетер шип, однак на практиці рятувати доводиться вже тільки чотири: осетер атлантичний та шип останні 50 років не зазначалися в уловах, і цілком ймовірно в Україні вже вимерли. Вилов осетрових риб тягне за собою кримінальну відповідальність та відшкодування збитків державі на суму до 110 000 гривень за особину. Така ж ситуація з дельфінами, адже всі вони є червонокнижними видами.
"Прийнята заборона дуже важлива, тому що передгирловий простір Дунаю — це величезна акваторія площею більше 44 тис. га, від Білгородського гирла до Старостамбульського і на 10 кілометрів углиб моря. Останнім часом, особливо минулого року, дельфіни все ближче підходять до берега і навіть часто заходять в гирла. Це пов'язано з тим, що внаслідок перерозподілу стоку Дунаю у румунські гирла клин морської води все далі заходить в нашу дельту, а з нею і риба, яку переслідують дельфіни. Молодь осетрових зосереджувалася тут завжди, проте значення її збереження в авандельті останньої ріки Чорного моря, де осетрові ще розмножуються, надзвичайно виросло і вжитий захід дуже своєчасний", - зазначає директор Дунайського біосферного заповідника Олександр Волошкевич.
Крім того, 5 із 6 видів осетрових є мігруючими, й живучі переважно у морі раз на один-два роки підіймаються Дунаєм на нерест. А у річці й, особливо, у вузьких її частинах шанс потрапити до сіток значно вищий, ніж на морських просторах. І якщо сітки, з якими пливуть рибалки або тягнуть їх по морських мілководдях, можна перевірити й швидко випустити небажаний улов, то стаціонарно закріплені (так звані ставні) сітки перевіряють не щодня й шансів загинути там у дельфінів й осетрів значно більше. Якщо ж до цього добавити ще кількаденні шторми, коли рибалки не можуть вийти в море, то ситуація є ще більш трагічною.
Таким чином, заборона використання крупновічкових ставних сіток дозволяє уберегти цих істот від подібних “нещасних випадків”, а рибалок від порушення закону.
Що вже зроблено?
З 2016 року в Україні розпочав роботі транскордонний проект WWF “ЖИТТЯ дунайським осетровим”, що має на меті збереження та відновлення популяцій диких осетрових в річці Дунай. Проект дав можливість підтримувати охорону осетрових на місцях (наприклад через встановлення відеоспостереження) й висвітлювати роботу експертів.
“Фахівцями ОдЦ ПівденНІРО, Держрибагенства і Дунайського біосферного заповідника було обгрунтовано введення ряду обмежень щодо засобів рибальства, які підтримали Всесвітній фонд природи та Держрибагентство як дуже важливі для збереження осетрів,” — говорить координаторка проектів Всесвітнього фонду природи WWF в Україні Наталія Гозак.
А саме досягнуто:
- загальну заборону сіток з товщиною нитки полотна і поріжі більш 1,2 мм (т. зв."бронебійних"), куди зазвичай потрапляли дорослі осетри, коли піднімалися на нерест.
- обмежено максимальну висоту плавних сіток (тепер 6 м, хоча раніше могла сягати 12 м).