What would you like to search for?

Our News

WWF-Україна визначив причини, що заважають країні ефективно боротися з лісовою злочинністю

Протягом 2019-2020 року, WWF-Україна в рамках проєкту “Ініціатива ЄС щодо лісової злочинності" провів комплексний аналіз прогалин для того, щоб краще зрозуміти лісові злочини, виклики мережі правозастосування та нормативні норми, необхідні для боротьби зі злочинністю на регіональному рівні.  

В Україні лісова злочинність є значною проблемою, яка пов’язана з організованою злочинністю та корупцією. Вона ставить під загрозу збереження останніх старовікових лісів Європи та підриває урядову політику щодо сталого управління лісами та їх охорони. У фінансовому плані екологічна злочинність є третьою за масштабом сферою злочинів у світі, левову частку якої складає саме лісова злочинність.

Показники обсягу незаконних рубок в Україні різняться залежно від методології оцінки і визначення самого поняття незаконної рубки: значення коливаються від 0,1% до 20-30%. Згідно з даними Державного агентства лісових ресурсів, у 2016 році незаконна заготівля деревини становила 27 000 кубометрів, тобто 0,17% від загальної кількості деревини. За оцінками незалежних експертів та неурядових організацій цей показник може становити приблизно 3,2-4,8 млн кубометрів деревини. 

Лісова злочинність —  узагальнене поняття для опису злочинної діяльності у лісовій галузі, що охоплює весь ланцюг постачання: від заготівлі (незаконна рубка) та транспортування до переробки, продажу, торгівлі , імпорту та експорту. Воно також стосується кримінальних злочинів, які сприяють такій діяльності, зокрема шахрайства з документами, корупції та відмивання грошей.

“Треба розуміти, що відповідно до недосконалого українського законодавства незаконними де-факто вважаються лише самовільні рубки, які здійснюються без дозвільних документів. Якщо рубка відбувається з порушенням законодавства, але здійснена із дозвільною документацією —  нелегальною вона не вважається. У поширеній світовій же практиці, незаконними вважаються  всі рубки, здійснені з порушенням законодавства, в тому числі й лісовими господарствами,” — зазначив Андрій Плига, керівник напряму Ліси WWF-Україна.

Будучи країною-експортером деревини, Україна є частиною транскордонних лісових злочинів. Незаконно заготовлена деревина потрапляє до Європейського Союзу. Конфіскації Служби безпеки України підтверджують, що підроблені документи, фальшиві декларації, змішування легальної деревини з нелегальною та хабарі є методами, що використовуються для експорту великої кількості незаконно заготовленої деревини легальними наземними та морськими торговельними маршрутами. 

Основні висновки аналізу прогалин:

Проблеми з ресурсами та знаннями. Здатність відповідних органів влади боротися із лісовою злочинністю є недостатньою на всіх рівнях. Низький рівень або відсутність тренінгів може бути однією з причин того, чому поінформованість щодо лісової злочинності та готовність до боротьби з такими злочинами дуже низька. 

Крім того, мережа правозастосування недостатньо фінансується. Державним лісовим охоронцям бракує ресурсів та обладнання для здійснення розслідувань та арештів правопорушників. Низькі зарплати працівників та керівництва лісової галузі, можливість отримати відсоток від продажу деревини загострюють проблему корупції.Сірий сектор економіки відіграє важливу соціальну роль для населення у сільській місцевості, оскільки висока частка місцевих громад перебуває у ситуації, коли, окрім заготівлі та переробки деревини, інших галузей промисловості немає.

Недосконалість законодавства. Законодавча база, що стосується лісових злочинів, все ще має багато прогалин щодо сум штрафів за екологічні правопорушення, які наразі є невиправдано низькими. Чинне законодавство щодо систем відстеження деревини надто слабке, а контроль та моніторинг не були розроблені належним чином, оскільки система не орієнтована на перше розміщення деревини на ринку. Маніпуляції при організації традиційних аукціонів з продажу лісу-кругляка, до запровадження електронних торгів, було здійснити відносно просто.Більше того, надмірне регулювання, заплутане законодавство, а також надмірність бюрократичних процедур в управлінні лісами ускладнюють боротьбу з лісовою злочинністю.

Modus operandi для здійснення лісових злочинів. Лісова злочинність в Україні є комплексною з точки зору причин та форм і відбувається в рамках усієї мережі правозастосування. Існують численні modus operandi  лісових злочинів, з яких чотири основні: вирубка поза межами офіційно дозволеної вирубки, вирубка дерев, що не призначені для вирубки на ділянках, на які є виписаний лісорубний квиток, рубка дерев у заповідних зонах та перевезення незаконно заготовленої деревини без товарно-транспортної накладної (ТТН). Правопорушники знаходять безліч способів обійти закон, а до лісових злочинів причетна велика кількість різноманітних суб'єктів.

Розслідування та контроль. У регіонах відсутні центри лісової поліції із повноцінними правоохоронними органами, які б мали мотивацію та належне оснащення, а також слідчих під прикриттям з навичками розслідування лісових злочинів. Через відсутність спеціальних слідчих груп, якість досудового розслідування є нижчою за необхідну. Крім того, формалізм та бюрократія роблять розслідування тривалим та складними.

Із судової точки зору очевидним є брак успішного розгляду справ про серйозні лісові злочини, а випадки незаконної рубки, передані Державною лісовою охороною правоохоронним органам, або не розслідуються, або не приймаються судами.

Дізнатися більше про основні рушії  лісових злочинів, ситуацію в Україні та методологію дослідження можна у повній версії звіту “Ініціатива ЄС щодо лісової злочинності. Аналіз прогалин: Україна”.
 
Показники обсягу незаконних рубок в Україні різняться залежно від методології оцінки і визначення самого поняття незаконної рубки: значення коливаються від 0,1% до 20-30%.

Поділіться цим!

Допоможіть нам поширити інформацію