Упродовж історії люди активно змінювали річкові системи, зводячи греблі, дамби та канали. Інженерні проєкти, спрямовані на зрошення, виробництво гідроенергії та захист від повеней, сприяли економічному розвитку, але водночас призвели до значного погіршення екологічного стану водних об’єктів та екологічних втрат. Річкові екосистеми почали стрімко деградувати, що призвело до погіршення якості води, зменшення біорізноманіття, втрати середовищ існування та підвищення вразливості до екстремальних погодних явищ, таких як повені та посухи. Сьогодні стає очевидним: відновлення річок до природного стану — критично важливе завдання. Експерти WWF-Україна підкреслюють, що у цьому процесі ключову роль відіграють Природоорієнтовані рішення (NbS), що пропонують ефективні підходи до відновлення річок і сталого управління водними ресурсами. 

ЧОМУ РІЧКИ ВАЖЛИВІ?  

Вільні річки є фундаментальними компонентами глобальної екосистеми, виконуючи низку життєво важливих функцій:  

• Хоча вода займає понад 70% поверхні Землі, майже вся вона – солона, і зосереджена в океанах. Річки містять менше 1% усіх поверхневих прісноводних ресурсів, але саме вони є головним джерелом прісної води, що є критично важливим для існування всіх форм життя. 
• Річки відіграють ключову роль у кругообігу поживних речовин, підтримуючи здоров'я як водних, так і наземних екосистем. Вони створюють різноманітні середовища існування, що сприяє збереженню біорізноманіття та підтримує екологічну стабільність. 

Поза екологічною цінністю, річкові системи мають виняткове соціально-економічне значення. Вони є основою для сільського господарства, промисловості та побутових потреб, забезпечуючи добробут мільйонів людей по всьому світу. Річки також мають глибоке культурне та естетичне значення, виконуючи функції рекреаційних зон та місць для відпочинку. 

ЧОМУ РІЧКОВІ ЕКОСИСТЕМИ СТРІМКО ДЕГРАДУЮТЬ?  

Деградація річок, спричинена урбанізацією, індустріалізацією та вирубкою лісів, несе загрозу не лише для природи, а й для громад, добробут яких залежить від цих водних ресурсів.  

Попри свою важливість, річки перебувають під значним тиском. Ключовими чинниками, що становлять серйозну загрозу для річкових екосистем є: 

• Забруднення. Неочищені стічні води, що надходять із сільськогосподарських угідь, а також промислові відходи є основними джерелами забруднення річкових екосистем. Це призводить до значного погіршення якості води, що своєю чергою спричиняє втрату біорізноманіття та деградацію водних екосистем. 
• Надмірне використання. Масштабне будівництво водосховищ для різних потреб водокористувачів (зрошення та забезпечення водою населення й промисловості) порушило природний гідрологічний режим багатьох річок. Ці зміни ставлять під загрозу цілісність річкових екосистем і їхні біологічні функції. 
• Зміна клімату суттєво впливає на річки, спричиняючи зміни у їхньому водному режимі та водності через зростання температур, зменшення снігового покриву, зміну характеру опадів та збільшення випаровування. Це призводить до обміління річок, пересихання малих водойм, передусім внаслідок нерівномірного розподілу опадів та високого рівня випаровування.   

ЧОМУ ВАЖЛИВО ВІДНОВЛЮВАТИ РІЧКИ ТА ДО ЧОГО ТУТ ПРИРОДООРІЄНТОВАНІ РІШЕННЯ?  

Дедалі очевиднішою стає необхідність повернення річок до їхнього природного стану. Відновлення річкових екосистем дозволяє поліпшити якість води, підтримати біорізноманіття та збільшити стійкість екосистем до кліматичних змін.  

Ефективне управління річками — це складний пошук балансу між потребами людини та довкілля. У цьому контексті Природоорієнтовані рішення (ПОР) відіграють ключову роль. 

Природоорієнтовані рішення (Nature-based solutions) — це спосіб задовольнити     потреби людей та подолати суспільні виклики за допомогою природи у дружній до неї     спосіб. Такі рішення сприяють підвищенню стійкості суспільства, громад і             домогосподарств до зміни клімату, стихійних явищ, ризиків пов’язаних з нестачею води     та продовольства тощо, а також є простими й економічно вигідними. 

У контексті відновлення річок ПОР зосереджені на поверненні природних гідрологічних процесів. Це досягається шляхом реалізації конкретних заходів, таких як відновлення русел річок та заплав до їх природного або близького до природного стану, водно-болотних угідь та збереження  прибережних зон. Ці підходи допомагають стабільно управляти водними ресурсами, адаптуватись до наслідків зміни клімату та забезпечуючи довготривалі переваги: від захисту від повеней та посух до стабільного водопостачання та збереження біорізноманіття. 

Успішне впровадження ПОР ґрунтується на трьох основних принципах: 

• Екологічна цілісність — збереження та відновлення природних процесів у річкових екосистемах. 
• Функціонування екосистем — посилення їхніх природних функцій для досягнення максимальної користі. 
• Соціо-екологічна інтеграція — гармонійне поєднання екологічних цілей із соціальними потребами. 

ПОР та Цілі сталого розвитку ООН 

Природоорієнтовані рішення відіграють ключову роль у досягненні багатьох Цілей сталого розвитку ООН (ЦСР) та відповідають положенням Європейського зеленого курсу. Вони є важливим інструментом для: 

• ЦСР 6 (Чиста вода та належна санітарія): покращують якість води та забезпечують стале управління водними ресурсами. 
• ЦСР 13 (Пом'якшення наслідків зміни клімату): посилюють стійкість до пов'язаних з кліматом екстремальних погодних явищ, таких як повені та посухи. 
• ЦСР 14 (Збереження морських ресурсів) та ЦСР 15 (Захист та відновлення екосистем суші): відновлюють прісноводні екосистеми, сприяють збереженню біорізноманіття та запобігають деградації ґрунтів. 
• ЦСР 11 (Сталий розвиток міст і громад).  

НАТУРАЛІЗАЦІЯ РІЧКИ — ОДНЕ З КЛЮЧОВИХ ПРИРОДООРІЄНТОВАНИХ РІШЕНЬ  

Натуралізація річки (тобто повернення річки до її природного стану) є одним із ключових Природоорієнтованих рішень, що спрямоване на відновлення природної динаміки річкових екосистем. 

Повернути річки до їхнього більш-менш природного стану можна за допомогою наступних заходів:  

• Демонтаж застарілих інженерних споруд. Знесення гребель та інших штучних бар'єрів сприяє відновленню природного потоку води, забезпечує транспортування осаду та відновлює міграційні шляхи риб та інших водних організмів.  
• Відновлення природної морфології. Шляхом відтворення природних меандрів та розчищення русла річка отримує більше простору, що дозволяє поглинати паводкові води та знижувати ризик повеней. 
• Відновлення берегів. Відновлення гравійних берегів та прибережної рослинності не лише покращує екологічні умови, а й сприяє підвищенню біорізноманіття. 

Відновлення вільної течії річок шляхом усунення гребель та інших застарілих перешкод — один із дієвих методів оздоровлення річкових ексосистем.  

У цьому WWF-Україна допомагають масштабні європейські проєкти, такі як Open Rivers Programme. 

ПОЗИТИВНІ НАСЛІДКИ ДЕМОНТАЖУ ГРЕБЕЛЬ   

1. Відновлення річкових екосистем. Демонтаж гребель дозволяє річкам повернутися до природного стану, відновлюючи їхню природну течію та динаміку. Це створює сприятливі умови для існування риб, сприяє збереженню біорізноманіття, а також відновлює прибережні зони та заплави, які відіграють ключову роль у підтримці екосистем.  
2. Покращення міграції риб. Греблі часто блокують міграційні шляхи для таких видів, як лосось, форель та осетрові, що негативно впливає на їх популяції. Демонтаж гребель дозволяє рибам вільно переміщатися по річці, що є критичним для мігруючих видів риб.  
3. Відновлення природного транспорту та акумуляції наносів. Греблі затримують значну кількість наносів, що призводить до деградації річкових дельт та прибережних екосистем. Демонтаж гребель сприяє природному транспорту та акумуляції наносів вниз по течії річки, що сприяє формуванню природних річкових берегів і долин.  
4. Зменшення ризиків аварій і затоплень. Старі або нефункціонуючі греблі можуть становити серйозну загрозу, стаючи причиною проривів, затоплень та значних збитків. Їх демонтаж дозволяє мінімізувати ці ризики, забезпечуючи безпеку для населення та майна на територіях нижче за течією.  
5. Відновлення рекреаційного потенціалу. Греблі часто змінюють природний вигляд річок, що може негативно впливати на туризм та відпочинкову інфраструктуру. Їх демонтаж сприяє поверненню природних ландшафтів, створенню нових зон для відпочинку та залученню туристів.  
6. Економічні переваги. Демонтаж застарілих і нефункціонуючих гребель дозволяє уникнути витрат на їхнє обслуговування і ремонт. Крім того, відновлені річки відкривають нові економічні можливості, такі як розвиток екотуризму, рибальства та інших природозалежних галузей. 

ПОЗИТИВНІ ПРИКЛАДИ ДЕМОНТАЖУ ГРЕБЕЛЬ В УКРАЇНІ 

Всесвітній Фонд природи Україна починаючи з 2018 року системно працює над демонтажем кляуз та відновленням вільної течії річок в Україні. У 2020–2022 роках WWF-Україна в межах програми Open Rivers Programme реалізував масштабну ініціативу з демонтажу застарілих, не функціонуючих гребель у басейні річки Черемош. 

На території Національного природного парку "Верховинський" були очищені русла річок і струмків, що дозволило відновити проточність понад 500 км водних шляхів. Основною метою проєкту було відновлення біорізноманіття та покращення гідрологічного стану річок Білий і Чорний Черемош. 

У межах проєкту демонтовано шість гребель (кляуз), зокрема: 

• Баюрівка на річці Перкалаб (притока Білого Черемошу) 
• Гостовець на струмку Гостовець (притока Білого Черемошу) 
• Лостунець на струмку Лостун (притока Чорного Черемошу) 
• Добрин на струмку Добрин (притока Чорного Черемошу) 
• Медвежик на річці Шибений (притока Чорного Черемошу) 
• Ґропинець на річці Шибений (притока Чорного Черемошу) 

Відновлення вільного потоку річок і струмків у басейнах Білого та Чорного Черемошу відродило важливі екологічні та гідроморфологічні процеси, створивши нові оселища для риб. Дослідження показали позитивні тренди в кількісному та якісному стані іхтіофауни після демонтажу гребель. Крім того, ці зміни позитивно вплинули на туристичну привабливість Карпат, адже чисті, вільнотекучі річки — це не лише екологічна цінність, а й унікальна візитівка регіону. 

У 2025 році WWF-Україна за підтримки Open Rivers Programme розпочав новий проєкт у Дніпропетровській області — підготовку до демонтажу двох застарілих перешкод на річці Кам’янка. Дізнатися більше про це можна за посиланням.  

Про Open Rivers Programme 

Понад 1,2 мільйона різноманітних штучних перешкод — від гребель і шлюзів, кульвертів, порогів та інших інженерних споруд — переривають безперервність течії річок по всій Європі. Багато з цих конструкцій вже давно втратили своє призначення, але досі шкодять природі. Вони порушують вільну течію річок, блокують перенесення донних відкладень і поживних речовин, а також часто є непереборним бар’єром для водних мешканців. Це послаблює стійкість річкових екосистем та зменшує їхню здатність до самовідновлення, підтримки якості води та біорізноманіття. Наслідки — драматичні: з 1970 року чисельність мігруючих прісноводних риб у Європі скоротилася на 75%.  

Open Rivers Programme – це ініціатива, спрямована на подолання проблеми фрагментації річок у Європі шляхом фінансової підтримки проєктів з видалення гребель та інших штучних перешкод, з метою відновлення вільної течії річок  збереження біорізноманіття. Програма була створена завдяки фінансовій підтримці благодійного фонду "Аркадія" (Arcadia), який працює у сферах захисту природи, збереження культурної спадщини та відкритого доступу до знань.