Звіт "Прогрес руху за демонтаж бар’єрів у Південно-Східній Європі, 2024–2025" (The Southeastern Europe Barrier Removal Movement Progress Report) фіксує значний прорив — 135 реалізованих заходів, зокрема 33 випадки демонтажу бар’єрів у семи країнах лише за півтора року. Це стало справжнім переломним моментом для регіону, який раніше суттєво відставав від решти Європи у відновленні природної течії та зв’язності своїх річок. 

Південно-Східна Європа, яка ще донедавна відставала у темпах відновлення річок, нині демонструє дедалі активніші дії з демонтажу застарілих гребель та інших штучних перешкод, що фрагментують річки, перешкоджають міграції риб, погіршують якість води та  створюють ризик підтоплень та аварій. Новий звіт демонструє: відновлення річок шляхом демонтажу бар’єрів — один із ключових інструментів відродження прісноводних екосистем Європи — набуває безпрецедентного розмаху в країнах Південно-Східної Європи! Цей прогрес відбувається саме тоді, коли країни ЄС розробляють Національні плани відновлення природи відповідно до Регламенту ЄС про відновлення природи. Документ передбачає, що до 2030 року необхідно відновити щонайменше 25 000 км європейських річок, повернувши їм природну вільну течію. 

Історії успіху відновлення річкових екосистем  

• Хорватія: у Національному парку “Плітвицькі озера” вперше в історії країни демонтували вісім застарілих бар’єрів. Це дозволило повернути природну течію на ділянці річки завдовжки 7,6 км і відновити середовище існування для зникаючої дунайської форелі. 
• Італія: на річці Giovenco прибрали п’ять застарілих бар’єрів, що дозволило відновити 11 кілометрів природної течії річки. Це не лише сприяло поверненню дикої природи, а й дало поштовх розвитку екотуризму в регіоні. 
• Боснія і Герцеговина: у країні вперше демонтували дев’ять бар’єрів у природному парку Хутово Блато. Це допомогло відновити 2,5 км водного середовища, важливого для міграції риб і збереження унікальних ендемічних видів. 
• Словаччина: після усунення п’яти бар’єрів у районі старого русла Дунаю вдалося повернути до життя один із його природних рукавів. Це посилило біорізноманіття, покращило захист від повеней і зміцнило стійкість місцевих екосистем. 

Хорватія: у Національному парку “Плітвицькі озера” вперше в історії країни демонтували вісім застарілих бар’єрів. © WWF Adria 

Роботи з демонтажу гребель в Італії © Bruno D’Amicis 

Попри досягнутий прогрес, на частку Південно-Східної Європи припадає менше 1% усіх випадків демонтажу бар’єрів на річках у Європі. Щоб змінити ситуацію, потрібна додаткова підтримка — для запуску пілотних проєктів, підвищення поінформованості суспільства про користь вільнотекучих річок, створення професійних мереж для обміну досвідом між фахівцями та адаптації державної політики, яка дозволить ширше впроваджувати такі практики на практиці. 

Український досвід 

Демонтаж гребель в басейні р. Черемош   

WWF-Україна у 2020–2022 роках здійснив демонтаж гребель, що більше не використовуються,  на струмках і річках басейну Черемоша в межах Національного природного парку “Верховинський”. Ініціатива була здійснена в межах міжнародної програми Open Rivers Programme.  

Було демонтовано 6 застарілих, нефункціонуючих гребель (кляуз):  

• Баюрівка на річці Перкалаб, притоці р. Білий Черемош;   
• Гостовець на струмку Гостовець, притоці р. Білий Черемош;  
• Лостунець на струмку Лостун, притоці р. Чорний Черемош;  
• Добрин на струмку Добрин, притоці р. Чорний Черемош;   
• Медвежик на річці Шибений, притоці р. Чорний Черемош;  
• Ґропинець на річці Шибений, притоці р. Чорний Черемош.  
• Крім того, розчистили шлюзи кляузи Балтагора на р. Чорний Черемош, притоці р. Черемош, тим самим покращили пропускну спроможність для стоку і міграції біоти та наносів, що підтверджується постмоніторинговими дослідженнями.  

Підготовка до демонтажу штучних перешкод на річці Кам’янка Дніпропетровської області 

У 2025 році WWF-Україна розпочав новий проєкт у Дніпропетровській області — підготовку до демонтажу двох застарілих гідроспоруд на річці Кам’янка. Для цього команда проєкту підготує повний пакет необхідної документації. Бар’єри, зведені ще у 1960–70-х роках, і досі перешкоджають вільній течії річки поблизу села Вільний Запорожець у Грушівській громаді. Проєкт здійснюється за підтримки міжнародної програми Open Rivers Programme. Важливо, що цю ініціативу активно підтримують мешканці громади. Попри близькість до зони бойових дій, вони докладають зусиль, щоб зберегти унікальні природні багатства свого краю. 

Про проєкт  

Звіт було підготовлено в межах проєкту "Масштабування демонтажу гребель: план реалізації для Південно-Східної Європи”, який координує WWF-Нідерланди у партнерстві з Fauna & Flora, MedINA (Греція), WWF Adria, WWF Словаччина, Wetlands International Europe та European Rivers Network. Проєкт фінансується в рамках міжнародної програми Open Rivers Programme, яка підтримує ініціативи з відновлення природної течії річок по всій Європі. 

Ознайомитися з повним звітом (англійською) можна за посиланням.  

Про Open Rivers Programme     

Понад 1,2 мільйона різноманітних штучних перешкод — від гребель і шлюзів, кульвертів, порогів та інших інженерних споруд — переривають безперервність течії річок по всій Європі. Багато з цих конструкцій вже давно втратили своє призначення, але досі шкодять природі. Вони порушують вільну течію річок, блокують перенесення частинок річкових наносів і поживних речовин, а також часто є непереборним бар’єром для водних мешканців. Це послаблює стійкість річкових екосистем та зменшує їхню здатність до самовідновлення, підтримки якості води та біорізноманіття. Наслідки — драматичні: з 1970 року чисельність мігруючих прісноводних риб у Європі скоротилася на 75%.    

Open Rivers Programme – це міжнародна програма, спрямована на подолання проблеми фрагментації річок у Європі шляхом фінансової підтримки проєктів з видалення гребель та інших штучних перешкод, з метою відновлення вільної течії річок  збереження біорізноманіття. Програма була створена завдяки фінансовій підтримці благодійного фонду "Аркадія" (Arcadia), який працює у сферах захисту природи, збереження культурної спадщини та відкритого доступу до знань.