The WWF is run at a local level by the following offices...
- WWF Global
- Adria
- Argentina
- Armenia
- AsiaPacific
- Australia
- Austria
- Azerbaijan
- Belgium
- Bhutan
- Bolivia
- Borneo
- Brazil
- Bulgaria
- Cambodia
- Cameroon
- Canada
- Caucasus
- Central African Republic
- Central America
- Chile
- China
- Colombia
- Croatia
- Democratic Republic of the Congo
- Denmark
- Ecuador
- European Policy Office
- Finland
Our News
В Україні під захистом Рамсарської конвенції опинилося одразу 11 територій
Новий статус отримали такі угіддя: Атак-Боржавське, Долина нарцисів, Печера “Дружба”, Чорне багно, Урочище Озірний-Бребенескул (Закарпатська обл.), Бурштинське водосховище та ріка Дністер, витоки ріки Прут, витоки ріки Погорілець (Івано-Франківська обл.), Верхове болото “Надсяння” (Львівська обл.) та Лядова-Мурафа (Вінницька обл.).
Це означає, що відтепер наша країна безпосередньо бере на себе відповідальність за збереження цих угідь у рамках глобальної угоди з охорони та збереження природних ресурсів.
За словами керівника напрямку охорони природи WWF Україна Василя Костюшина, тепер головним є те, як буде опікуватися країна цими угіддями. Адже, ініціюючи процес визнання у себе рамсарських угідь, вона бере на себе певні зобов'язання, передбачені Рамсарською конвенцією, щодо збереження цих територій.
Досі офіційним відповідальним за це органом в Україні було Міністерство екології та природних ресурсів України, а конкретно — Департамент екомережі та природно-заповідного фонду.
“Позитивним є те, що визнали 11 нових об'єктів. І частина з них розташована на територіях існуючих ПЗФ, тому, існує велика вірогідність, що до цих рамсарських угідь буде підвищена увага”, — пояснює Костюшин.
Відтак, сукупно в Україні Рамсарською конвенцією офіційно визнано 50 угідь. Востаннє відповідні сертифікати Україна отримувала у 2016-2017 роках для чотирьох водно-болотних угідь на Поліссі та двох на Дніпрі в Запорізькій області
“29 серпня 2019 року відбулося урочисте вручення сертифікатів Рамсарської конвенції представникам адміністрацій установ природно-заповідного фонду, в межах яких створені нові водно-болотні угіддя міжнародного значення, та представникам обласних державних адміністрацій”, — розповідає головний спеціаліст відділу координації наукових досліджень, еколого-освітньої та рекреаційної діяльності Міністерства природних ресурсів та екології України Олеся Петрович.
Примітно, що території були погоджені до внесення до Списку водно-болотних угідь міжнародного значення відповідним розпорядженням Кабінету Міністрів України ще 2011 року. Утім, узгоджувальні процедури тривали у Рамсарському Секретаріаті майже 9 років, оскільки їх ускладнили введенням спеціальної онлайн-платформи, оскільки описи до ВБУ довелося переробляти і подавати заново.
Існує 9 критеріїв відповідності водно-болотного угіддя вимогам Рамсарської конвенції. У більшості випадків українські угіддя відповідають трьом-чотирьом критеріям, зокрема: їхня екосистема важлива для збереження рідкісних видів та для підтримки існування біорізноманіття властивого певному біогеографічному регіону.
Окремі водно-болотні угіддя є вкрай важливими для мігруючих видів птахів, зокрема таким угіддям є Бурштинське водосховище. Також Бурштинське водосховище підтримує існування птахів за несприятливих умов на інших біотопах під час зимівлі. Воно є єдиною незамерзаючою водоймою у регіоні.
“Включення нових українських ВБУ до рамсарського Списку — це дійсно знакова природоохоронна подія для нашої країни. Необхідно берегти й відновлювати такі території, адже саме від їхнього стану залежить кількість і якість питної води для українців”, - говорить керівниця прісноводного напрямку WWF Україна Ольга Денищик.
Впродовж 2012-2014 років Всесвітній фонд природи, разом з Національним природним парком “Зачарований край”, успішно реалізували проект з відновлення відтепер рамсарської території — болота Чорне багно, розташованого на схилах гори Бужора у Закарпатті. Це угіддя є найбільшою болотною екосистемою регіону, воно займає площу біля 15 га. Унікальністю цього високогірного болота, розташованого на висоті 840 м над рівнем моря, є велика потужність торфових покладів (глибиною до 5,9 м) та своєрідна рослинність. У рамках проекту вдалося майже повністю відновити природний водний режим екосистеми болота.
Довідка
Основні положення щодо захисту водно-болотних угідь міжнародного значення були закріплені 2 лютого 1971 року підписанням Рамсарської конвенції в іранському місті Рамсаре. Тоді її підписали 18 країн. Цей документ став першою глобальною угодою з охорони та збереження природних ресурсів. Наразі до Конвенції приєдналися вже 170 країн світу, серед яких і Україна, де мережа водно-болотних угідь міжнародного значення нараховує 39 територій загальною площею 786 321 га.
Водно-болотними угіддями вважаються природні комплекси боліт, заплавних лук і лісів, а також плавні та мілководні водойми чи їх ділянки глибиною до 6 метрів. Крім прісних територій, сюди відносять також солонкуваті та солоні, наприклад, морські акваторії, глибина яких під час відпливу також не перевищує 6 метрів.
© Peter Moroz
© AP