Повномасштабна війна завдає нищівних ударів природі України: зникають оселища, а відтак безліч видів тварин і рослин теж опиняються на межі зникнення. Екосистеми країни зазнають таких глибоких змін, що їхні наслідки відчуватимуться десятиліттями. Про масштаби цієї екологічної катастрофи та її вплив на дику природу виданню Resilience розповів Остап Решетило, кандидат біологічних наук, зоолог, еколог і менеджер проєктів "Рідкісні види" WWF-Україна. 

Втрата можливості спостерігати й досліджувати 

Через бойові дії припинено моніторинг диких видів у ключових природоохоронних регіонах — від степів і плавнів до заповідних лісів. Це унеможливлює збір наукових даних, необхідних для планування заходів із збереження і відновлення. 

“Передусім ми втрачаємо можливість збирати інформацію", — пояснює науковець. — “Оскільки основні бойові дії тривають на півдні та сході України, проводити там наукові дослідження просто неможливо. Ми ще не знаємо повного масштабу втрат, але катастрофічні наслідки вже очевидні".  

Тварини тікають від війни 

Тварини з високою мобільністю — ті, що здатні швидко пересуватись або літати, — масово залишають свої місця існування, реагуючи на загрозу. Деякі з них встигають адаптуватися до нових, схожих середовищ де-інде. 

"Великі ссавці, зокрема вовки, олені та інші, масово залишають ареали свого поширення. Їх лякає гуркіт техніки й літаків, вибухи та свист снарядів. Сильними подразниками є також різкі спалахи світла вночі й незвичні запахи від вибухівки, транспорту чи стрілянини. Тварини тікають у пошуках безпечніших місць", — додає Остап Решетило. 

Знищення степів — удар по рідкісних видах 

Та не всі види здатні знайти нові місця для життя. Особливо вразливими залишаються рідкісні види, які навіть у мирний час існували лише на кількох ділянках у степовій зоні України.  

"Сьогодні степ — одна з найбільш зруйнованих війною екосистем. Це унікальне середовище, де існує багато ендемічних видів, яких не знайдеш ані на Поліссі, ані в Карпатах. Коли степові ландшафти зникають, разом із ними зникають цілі угруповання організмів. Види зникають не стільки від прямих дій, скільки через втрату свого середовища існування", — наголошує Остап Решетило. 

Серед найбільш уразливих видів тварин учений називає бабака степового (Marmota bobak), орла степового (Aquila nipalensis), дибку степову (Saga pedo), а також тхора степового (Mustela eversmanni) та хохулю звичайну (Desmana moschata) — рідкісного напівводного ссавця, який раніше траплявся у степових річкових системах. 

Птахи змінюють міграційні маршрути  

Птахи також зазнають серйозних потрясінь. Україна лежить на перетині кількох головних міграційних шляхів — схід-захід, північ-південь вздовж Дніпра тощо. Один із найважливіших — Азово-Чорноморський прибережний коридор.  

Дані GPS-спостережень показують, що під час війни орлани-могильники (Clanga clanga) уникають зон бойових дій, хоча деякі експерти вважають, що маршрути міграцій хижих птахів загалом не зазнали суттєвих змін. 

"Попри це, спорудження російських укріплень уздовж узбережжя знищує ключові місця відпочинку та годівлі для видів під час міграцій. Уже близько 80 видів птахів демонструють зміну поведінки через бойові дії — багато з них є видами Червоної книги України та міжнародних списків охорони", — зазначає менеджер проєктів "Рідкісні види” WWF-Україна. 

Ліси у серйозній небезпеці  

Від війни серйозно постраждали й ліси. До початку повномасштабного вторгнення лісами було вкрито близько 16–17% території України. Найбільші їх масиви зосереджені на Поліссі та в Карпатах, але особливо цінними були степові ліси — зокрема через їхній заповідний статус. 

"Сьогодні ці території перетворилися на обвуглені пустки, знищені вибухами та пожежами”, — говорить Остап Решетило. 

Дізнатися більше про вплив війни на українські екосистеми можна за посиланням.