The WWF is run at a local level by the following offices...
- WWF Global
- Adria
- Argentina
- Armenia
- AsiaPacific
- Australia
- Austria
- Azerbaijan
- Belgium
- Bhutan
- Bolivia
- Borneo
- Brazil
- Bulgaria
- Cambodia
- Cameroon
- Canada
- Caucasus
- Central African Republic
- Central America
- Central Asia
- Chile
- China
- Colombia
- Croatia
- Democratic Republic of the Congo
- Denmark
- Ecuador
- European Policy Office
- Finland
Відновлення лісів в Україні: що важливіше — кількість чи якість?
Зміна клімату ставить перед людством дедалі складніші виклики, і збільшення площі лісів є одним із визнаних у ЄС інструментів адаптації до її наслідків — завдяки поглинанню вуглецю, пом’якшенню мікроклімату та поліпшенню водного балансу ландшафтів.
Відповідно до Стратегії ЄС щодо біорізноманіття до 2030 року планується висадити щонайменше 3 мільярди додаткових дерев, із дотриманням екологічних принципів та наукових підходів. Фахівці наголошують: у XXI столітті просте садіння дерев уже не гарантує появу справжнього лісу. Саме тому варто звертати увагу на якість відновлення, а не лише на кількість саджанців.
Сьогодні в Україні відновлення лісів досі часто ґрунтується на застарілих підходах. WWF-Україна вважає, що важливо змінити фокус — не кількість висаджених дерев, а якість відновлення має стати новим стандартом лісовідновлення в Україні.
Менеджерка лісових проєктів напряму “Ліси” WWF-Україна Ганна Лобченко зазначає, що головна проблема сучасного лісового сектора — шаблонність підходів до відновлення:
“Ліси відновлюються, але дуже часто повторюються шаблонні підходи, які використовувалися 10, 20, 30, 40 років тому. Схеми не змінюються десятиліттями, хоча клімат, обставини в країні, розподіл вологи — усе вже інше”.
Чому старі підходи не працюють
Зміна клімату стає дедалі відчутнішою: зменшується кількість опадів, підвищується температура, змінюється розподіл вологи й навіть природні зони. Але більшість практик відновлення лісів в Україні досі базуються на підходах минулого століття.
“Якщо ми сьогодні будемо повторювати ту саму схему, яку втілювали 50 років тому — з відстанню між рослинами, підбором видів — ми маємо розуміти, що ці дерева мають вирости через сто років. Помилку ми побачимо не завтра, а через десятиріччя”, — наголошує Ганна Лобченко.
Саме тому, за словами експертки, важливо вже зараз враховувати потенційні зміни, зокрема зменшення кількості вологи та зміщення природних зон.
Новий інструмент для сталого відновлення лісів України
Щоб надихати та практично підтримувати зусилля у створенні стійких лісів і лісових насаджень на засадах сучасної науки, WWF-Україна у партнерстві з українською IT компанією SoftServe створили Платформу відновлення лісів України — онлайн-інструмент, який допоможе громадам, бізнесу й лісівникам переходити до якісного, науково обґрунтованого відновлення.
“Якщо повторювати схеми минулого, помилки побачимо через десятиліття. Саме тому важливо вже сьогодні змінити сам підхід до відновлення. Не кількість висаджених дерев, а якість відновлення — має стати новим стандартом лісовідновлення в Україні”, — підсумовує Ганна Лобченко.