Команда Всесвітнього фонду природи WWF-Україна наголошує: осетрові — одні з найдавніших риб на планеті, справжні релікти минулого, що пережили динозаврів, але нині стоять на межі зникнення. Зусилля природоохоронців в Україні та Європі спрямовані на збереження цих унікальних створінь і відновлення річкових екосистем, зокрема Дунаю. Зокрема, через роботу таких міжнародних проєктів як LIFE-Boat 4 Sturgeon і MonStur in the Danube.  

Про захопливу історію осетрових, їхнє значення для річкових екосистем і виклики, що ставлять їх на межу зникнення, можна дізнатися у пізнавальному відео від WWF-Австрія:  

Осетрові — найвразливіша група видів на землі 

Понад 200 мільйонів років тому у річках Європи вільно плавали унікальні риби — осетрові. Вони були свідками вимирання динозаврів. Бачили, як річки змінювали свої русла, а на їхніх берегах з’являлися людські поселення. Згодом державні кордони поділили природні оселища цих риб. 

Осетри пережили динозаврів, але нещодавно, лише протягом минулого століття, і самі  опинилися перед загрозою  вимирання через руйнування оселищ в річках та надмірний вилов. Зараз осетрів вважають найбільш загрожуваною групою видів на планеті. 

Чому складний життєвий цикл робить осетрових особливо вразливими?  

Осетри з’являються на світ із ікри, відкладеної на гравійних мілинах у верхів’ях річок. Невдовзі мальки починають спускатися вниз за течією. 

Вони харчуються переважно молюсками та комахами, іноді — дрібною рибою. Повільно зростаючи, осетри долають шлях до самого гирла річки. 

Небагато риб здатні жити одночасно і в прісній, і в солоній воді, але осетрові є такими унікальними істотами. Перші роки свого життя вони проводять у морі, де невпинно ростуть і міцнішають.   

Від п’яти до більше, ніж двадцяти років може пройти до того часу, коли осетрові будуть готові до нересту і повернуться до річки, в ті місця, де вони з’явилися на світ. 

Основні загрози для виживання осетрових видів риб  

Але сьогодні ця подорож додому сповнена перешкод і небезпек. 

Осетрові потрапляють  до сіток морських рибалок, часто як прилов. Навіть попри заборони у більшості країн, осетрів виловлюють навмисно. Найбільший інтерес у браконьєрів викликає чорна ікра, яка є одним із найдорожчих продуктів дикої природи, а також вважається  символом розкоші. 

Ті ж риби, яким вдається уникнути рибальських сіток стикаються з іншою проблемою: їм дедалі важче знайти нерестовища. Активне судноплавство та видобуток гравію призводять до знищення місць для харчування та нересту. 

У багатьох річках міграційні шляхи осетрових перекриті греблями, зведеними здебільшого для виробництва гідроенергії. Такі споруди докорінно змінюють природний стан  річки та стають нездоланною перешкодою і для багатьох інших прісноводних видів. 

Як можна врятувати осетрових?  

Та ця історія не повинна на цьому закінчуватися.  WWF-Україна підкреслює, що осетрів ще можна врятувати: 

• У морі важливо запобігати їхньому прилову, пристосовуючи рибальські знаряддя або відпускаючи спійманих осетрів назад у воду. 
• Необхідно дотримуватися заборони на вилов, адже цих риб залишилося так мало, що кожна особина має значення. 
• Споживачам потрібно відмовитися від купівлі м’яса або чорної ікри від  диких осетрових. 
• Будівництво судноплавних каналів і видобуток гравію слід проводити так, щоб не знищувати оселища. Останні існуючі нерестовища  необхідно охороняти. І зрештою, греблі потрібно обладнати рибоходами, придатними навіть для великих видів осетрових. 
• У деяких випадках греблі можна прибирати, щоб річка знову текла вільно, а осетри мали змогу повертатися до своїх нерестовищ у верхів’ях. 

Для боротьби з цими загрозами міжнародні організації, зокрема WWF-Україна, залучені до масштабних проєктів із захисту та відновлення осетрових: 

1. LIFE-Boat 4 Sturgeon. Проєкт спрямований на порятунок чотирьох видів осетрових, що ще мешкають у Дунаї: осетра руського, стерляді, севрюги та білуги.  З 2022 по 2030 рік у межах проєкту створюється живий генетичний банк, здійснюється зариблення, а також впроваджуються природоохоронні заходи у співпраці з науковими інститутами та урядовими установами Австрії, Румунії, Болгарії та України. ЄС забезпечує більшу частину фінансування через Програму LIFE. 
2. MonStur in the Danube. Інший транскордонний проєкт спрямований на моніторинг осетрових популяцій та обмін даними між країнами Дунайського басейну. Проєкт реалізується за підтримки Програми Interreg Danube Region та співфінансується Європейським Союзом, передбачаючи розробку нових методів спостереження та підвищення обізнаності громадськості. Дізнатися більше про місію проєкту можна за посиланням.