В Україні лісова біомаса (дрова, порубкові залишки та відходи деревообробки) є основним відновлюваним джерелом для виробництва енергії, але на сьогодні не існує жодних затверджених критеріїв сталості її використання. Враховуючи євроінтеграційний курс України, ми маємо змінити цей підхід й імплементувати вимоги оновленої Директиви ЄС про відновлювану енергію (RED III). 

Згідно з Директивою RED III, до 2030 року частка енергії з відновлюваних джерел у загальному кінцевому споживанні країн ЄС має зрости щонайменше до 42,5%. Водночас лише біоенергія, вироблена сталим способом, може враховуватись у досягненні цих цілей. Наразі ж енергія отримана з лісової біомаси, вироблена в Україні, не відповідає європейським критеріям сталості.

Чому відсутність сталих підходів є проблемою?

Наразі лісова біомаса є домінуючим відновлюваним джерелом енергії в Україні, покриваючи 65-70% від загального обсягу споживання біомаси, попри те, що її оціночний потенціал становить лише близько 12% від загального біоенергетичного потенціалу країни.

“Значні обсяги лісової біомаси (до 30% загального споживання) можуть походити з нелегальних рубок, що лише підкреслює критичну потребу в впроваджені обов'язкових критеріїв сталості в Україні”, — зауважує Михайло Богомаз, керівник напряму “Ліси” WWF-Україна.

Відсутні механізми, які б стимулювали громади та бізнес працювати зі сталою біомасою, а чинне лісове законодавство України лише частково регулює окремі аспекти рубок й не відповідає повному комплексу вимог Директиви RED III. 

“Хоч чинні українські нормативно-правові акти (Лісовий Кодекс України, Санітарні правила в лісах України, Правила рубок головного користування) містять певні обмеження щодо рубок у природоохоронних зонах та вимоги залишати мертву деревину, вони не відповідають усім комплексним вимогам сталості ЄС, зокрема щодо чітких визначень та заборон на заготівлю в особливо цінних лісових зонах”, — коментує ситуацію Михайло Богомаз.

Аналіз сценаріїв розвитку сектору лісової біомаси до 2050 року свідчить про те, що подальший розвиток ринку лісової біомаси можливий лише при інтенсивному відтворенні лісів у відповідних на те умовах, сталій та легальній заготівлі, збереженні поточного обсягу рубок та сертифікації лісів.

Три кроки для сталого використання лісової біомаси в Україні

WWF-Україна вважає, що стале майбутнє сектору лісової біомаси та енергетична незалежність України залежатиме від запровадження наступних принципів та підходів:

1. Обмеження використання лісової біомаси

До 2040 року Україна має перейти до обмеженого рівня використання лісової біомаси (переважно дров та деревних відходів) і лише як вторинної сировини з низьким вмістом вуглецю для виробництва електроенергії, тепла у тепломережах та в промисловості.

До 2050 року спалювання дров у приватних будинках має суттєво скоротитися завдяки утепленню житла та переходу на сучасні альтернативи, як-от теплові насоси. Мають бути запроваджені механізми фінансового заохочення такого переходу. Водночас якщо частина людей і далі використовуватиме дрова для опалення, ця частка не має враховуватися як внесок у виконання цілей України з відновлюваної енергії.

2. Фокус на наближене до природи лісівництво

Україна має використовувати підходи наближеного до природи лісівництва. Це передбачає підтримання та відновлення різноманітної мозаїки лісів, що відповідають природному лісовому ландшафту — з деревами різного виду, віку, просторових масштабів та оборотів рубки. Такий підхід забезпечить вуглецевий баланс та максимізує цінність лісових ресурсів.

3. Перехід до сталого рівня заготівля деревини

Для захисту біорізноманіття та збільшення поглинання вуглецю, Україна має перейти до сталих рівнів заготівлі деревини — частка вилучення деревини має становити не більше двох третин від чистого приросту лісів. Такий рівень заготівлі повинен бути узгоджений з амбітними цілями природного поглинання та утримання вуглецю. 

WWF-Україна вважає, що першочерговими стратегічними кроками на шляху сталого використання лісової біомаси мають стати негайне дотримання принципу каскадного використання деревини, прозорість даних про запаси й споживання лісової біомаси, нові дослідження впливу використання біомаси на ліси й клімат, співпраця між державним та приватним секторами із залученням громадськості для пошуку конструктивних рішень. Ці активні кроки — шлях до збереження лісів, досягнення кліматичних цілей та енергетичної безпеки країни.