The WWF is run at a local level by the following offices...
- WWF Global
- Adria
- Argentina
- Armenia
- AsiaPacific
- Australia
- Austria
- Azerbaijan
- Belgium
- Bhutan
- Bolivia
- Borneo
- Brazil
- Bulgaria
- Cambodia
- Cameroon
- Canada
- Caucasus
- Central African Republic
- Central America
- Central Asia
- Chile
- China
- Colombia
- Croatia
- Democratic Republic of the Congo
- Denmark
- Ecuador
- European Policy Office
- Finland
Понад 57 000 киян оцінили водойми столиці: що турбує найбільше і які рішення пропонують
Раніше цього року Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА спільно з Всесвітнім фондом природи WWF-Україна провели онлайн-опитування, аби дізнатися: які водні об’єкти столиці, на думку киян, потребують першочергової уваги з боку міської влади.
Ініціатива була реалізована в межах проєкту ЄС RESTORIVER, що підтримується Програмою Interreg Danube Region Programme та охоплює шість країн — Болгарію, Хорватію, Угорщину, Румунію, Сербію, Словаччину та Україну. WWF-Україна є одним з партнерів цього проєкту.
В опитуванні взяли участь понад 57 000 киян - респондентів.
Лише 7% респондентів щодня відпочивають біля водойм, а 9% не бувають там взагалі
За результатами опитування, близько 40% респондентів відпочивають біля озер чи річок міста рідше, ніж раз на місяць. 25% проводять там час 1-2 рази на місяць, 20% — хоча б раз на місяці і лише 7% — щодня. При цому блзько 9% опитуваних зазначають, що ніколи не відпочивають біля водойм міста.
Озера Тельбін і Синє — серед найулюбленіших місць відпочинку киян - респондентів
Найулюбленішим місцем відпочинку біля води все ж залишається Дніпро — його обрали понад 1500 респондентів. Далі в рейтингу — Десна, озера Тельбін і Синє. Також серед популярних локацій — Пуща-Водиця, Оболонський острів, озеро Біле та Гідропарк.
Хоча річка Дніпро є лідером серед улюблених місць відпочинку киян-респондентів, важливо розуміти: це не локальна водойма, а одна з найбільших річок Європи, яка протікає через кілька областей і має загальнонаціональне значення. КП “ПЛЕСО” відповідає за водні об’єкти саме в межах міста Києва — тобто за ділянки, які перебувають у юрисдикції громади столиці. Повноцінне управління річкою як екосистемою можливе лише у співпраці з іншими регіонами, національними відомствами та міжвідомчими структурами.
Як кияни оцінюють стан річок і озер у місті?
За результатами опитування, більшість респондентів критично оцінюють стан водних об’єктів столиці але частина мешканців столиці вже помічає позитивні зміни у стані водних об'єктів свого міста:
- 17,6% зазначили, що з'явилися нові зручності — лавки, освітлення, доріжки;
- 15% помітили, що стало менше сміття;
- Деякі респонденти також вказали на збільшення кількості риби (1,4%).
Респонденти, які взяли участь в опитуванні, виділили кілька основних проблем, що найбільше впливають на якість відпочинку біля річок і озер у Києві:
- Забруднення води — найпоширеніша скарга, яку відзначили 36,7% опитаних.
- Недостатній благоустрій території — відсутність смітників, лавок, освітлення та інших базових елементів інфраструктури турбує 31,8% опитаних столиці.
- Обміління або зниження рівня води — ще одна поширена проблема, яку зауважили 18,2% респондентів.
- Лише 0,5% учасників опитування зазначили, що головною проблемою для них є засміченість навколо водних об'єктів міста.
За результатами опитування, респонденти звертають увагу на низку озер, які, попри свою популярність серед відпочивальників, потребують покращення екологічного стану та благоустрою:
- Озеро Синє — більше 3000 згадок
- Сонячне — більше 2500 згадок
- Вирлиця — 1 420 згадок
- Совські ставки і Тельбін — (до 1000 згадок)
Значна увага приділяється контролю за забрудненням: 20,8% опитаних вважають за необхідне посилити контроль за стічними водами, а 16,2% наголошують на важливості регулярної перевірки якості води.
Крім безпосередньої боротьби із забрудненням, кияни бачать потребу у розвитку інфраструктури та екологічному облаштуванні. Так, 12,4% респондентів підтримують створення зон відпочинку біля води, а 11,3% вважають пріоритетним озеленення берегів для запобігання ерозії.
Про проєкт RESTORIVER
Проєкт RESTORIVER фінансується програмою Interreg Danube Region Programme за співфінансування Європейського Союзу.
Людська діяльність, спрямована на контроль та експлуатацію річкових ландшафтів, завдає значної шкоди їх екологічному стану та здатності адаптуватися до змін клімату. Регулювання русел річок, осушення заплав, заміна природних берегів та прибережних оселищ штучними конструкціями та промисловими засобами регулювання стоку руйнують природні механізми водозбереження та негативно впливають на стійкість цих екосистем до кліматичних змін.
Мета проєкту RESTORIVER — відновлення заплав річок та водних екосистем для їх кращої адаптації до кліматичних змін, що у перспективі дозволить знизити ризики, пов'язані з гідрометеорологічними явищами, такими як посухи, повені та "теплові хвилі" (аномальні спеки). Для досягнення поставлених цілей проєкт об'єднує установи з управління водними ресурсами, кліматом та охороною природи, а також наукові організації в країнах Дунайського регіону.
Основні кінцеві цілі проєкту RESTORIVER:
- Зменшення ризиків посух, повеней та теплових хвиль у прибережних та заплавних зонах.
- Посилення адаптаційного потенціалу цих зон до зміни клімату.
- Забезпечення ефективного управління водними ресурсами на nранснаціональному рівні.
- Сприяння співпраці між зацікавленими сторонами.
- Розробка та апробація практичних рішень, які можуть бути адаптовані до потреб інших регіонів.
У цьому проєкті беруть участь 15 партнерських організацій, і він реалізується в Болгарії, Хорватії, Угорщині, Сербії, Словаччині, Румунії та Україні.
Партнери проєкту: Bulgarian Society for the Protection of Birds, National Administration “Romanian Waters”, Zagreb City Nature, WWF Adria – Association for protection of nature and conservation of biological diversity, WWF Slovakia, Water Research Institute, WWF World Wide Fund for Nature Hungary, Municipality of Érd City with County Rank, Ruse Municipality, Tulcea Municipality, Romanian Ornithological Society, City of Sombor, General Directorate of Water Management, World Wide Fund for Nature Adria – Serbia, Public Union World Wide Fund for Nature Ukraine.