What would you like to search for?

Our News

Економічна цінність прісноводних екосистем становить 58 трильйонів доларів США — що еквівалентно 60% світового ВВП

Ми звикли сприймати воду як щоденний ресурс — для пиття, побуту, вирощування їжі чи виробництва товарів. Але прісноводні екосистеми — річки, озера, болота, підземні води — роблять для нас значно більше. Вони фільтрують воду, захищають від повеней і посух, зберігають біорізноманіття та стабілізують клімат. За оцінками, саме ці “невидимі” послуги природи щороку забезпечують світовій економіці щонайменше 58 трильйонів доларів США — майже 60% глобального ВВП. WWF-Україна наголошує: охорона прісноводних екосистем — це не лише про довкілля, а й про економічну стійкість людства. 

 

Щоб ефективно управляти водними ресурсами, відновлювати природу і приймати справді обґрунтовані рішення, важливо розуміти не лише ЯК ми використовуємо воду, а й ЧОМУ ВОНА ТАКА ЦІННА. Прісноводні екосистеми виконують безліч життєво важливих функцій, які занадто часто залишаються “невидимими” у звичних підрахунках.

 

“Сприймати прісну воду лише як “товар” — який можна вилучити з природи, продати й спожити — означає закривати очі на її справжню цінність. Такий підхід вже призвів до виснаження прісноводних екосистем, позбавивши нас тих безцінних екосистемних послуг, які вони забезпечують — від очищення води до пом'якшення наслідків кліматичних змін”, — зазначає Оксана Коноваленко, керівниця напряму “Вода” WWF-Україна, кандидатка географічних 

 

Щоб краще оцінити цю багатогранну користь, економісти розділяють цінність прісноводних екосистем на дві основні категорії:

 
  • Прямі економічні вигоди. Це відчутні переваги, які люди отримують від безпосереднього споживання або використання прісноводних екосистем. Сюди входить: використання води для побутових потреб, промисловості та сільського господарства; риболовля, рекреація (відпочинок на воді),виробництво електроенергії на гідроелектростанціях тощо. 
  • Непрямі економічні вигоди. Це користь, яку люди та суспільство отримують завдяки функціонуванню прісноводних екосистем, навіть без прямого споживання води. Зокрема здорові прісноводні екосистеми здатні забезпечувати: очищення води, захист від повеней та посух, поглинання вуглецю (кліматична стабільність), збереження біорізноманіття тощо. 

Загальна корисна цінність, отримана від прямого й непрямого використання прісноводних екосистем у 2021 році, оцінюється приблизно у 58 трильйонів доларів США. Це еквівалентно 60% світового ВВП і в понад три рази перевищує ВВП Китаю за 2021 рік (17,7 трильйона доларів США). Про це йде мова у звіті WWF

Ця оцінка базується на спробах визначити реальну економічну цінність прісноводних екосистем — не лише як ресурсу для сільського господарства та промисловості, а й через її ключові екосистемні функції. Серед них — здатність запобігати екстремальним погодним явищам, підтримувати кліматичну стабільність та пом’якшувати негативні наслідки зміни клімату, зберігати біорізноманіття та ін. Розрахунки базуються на доступних регіональних даних — наприклад, середніх тарифах на воду в окремих країнах — і були масштабовані до глобального рівня, щоб дати загальну картину економічного значення води у світі.

Прямі економічні вигоди  

Прісноводні ресурси приносять людству величезну пряму вигоду — для домогосподарств, сільського господарства та промисловості. Щорічна економічна цінність цих вигод становить щонайменше 7,5 трильйона доларів США. Це приблизно 12% усієї корисної вартості води у світі — або, для порівняння, 7% глобального ВВП.  

Найбільшим споживачем води є сільське господарство — на нього припадає близько 70% усіх водовитрат у світі. У 2021 році економічна цінність води для зрошуваного землеробства оцінювалася в 380 мільярдів доларів США

Промисловість — від виробництва до видобутку корисних копалин — щороку споживає близько 600 мільярдів кубометрів води для забезпечення різних виробничих процесів. Вода також є ключовим ресурсом для майже всіх форм енергогенерації. Насправді, енергетичний сектор — другий за обсягами споживання води у світі після сільського господарства.

Використання прісної води у промисловості генерує щорічний дохід у розмірі 5,1 трильйона доларів США. Окрім прямого споживання води — наприклад, у текстильній промисловості чи виробництві засобів гігієни, — багато секторів економіки створюють додану вартість у переважно “непрямий” спосіб використання прісноводних ресурсів. Сюди входить: 

  • виробництво гідроенергії (220 мільярдів доларів США доданої вартості),
  • рибальство у прісноводних водоймах (18 мільярдів доларів),
  • відпочинок і туризм (205 мільярдів доларів)
  • та внутрішній водний транспорт (19 мільярдів доларів).

Окрім підтримки сільського господарства та промисловості, прісна вода також використовується муніципалітетами та домогосподарствами для питного водопостачання й санітарії. Домогосподарства та інші споживачі, підключені до міських водомереж, щороку сплачують за ці послуги понад 500 мільярдів доларів США. До цієї суми додаються державні субсидії на воду — ще приблизно 1 трильйон доларів щороку, які уряди вкладають у очищення, транспортування та подачу води.

Неефективні аграрні та промислові практики спричиняють деградацію прісноводних екосистем по всьому світу. Низька вартість прісної води та щедрі субсидії стимулюють надмірне її використання в сільському господарстві, виснаження ресурсів і забруднення. Для збереження як продовольчої безпеки, так і водних екосистем необхідний перехід до стійкого землеробства, справедливого розподілу води та обмеження забору. Промисловість, яка активно використовує воду, також несе відповідальність за її забруднення та нехтує екологічними ризиками, що загрожує не лише природі, а й довгостроковій економічній стабільності самих компаній.

Непрямі економічні вигоди 

Хоча непрямі вигоди від прісноводних екосистем дають у 7 разів більше цінності, ніж пряме використання води, їх часто ігнорують та недооцінюють. За приблизними оцінками, екосистемні послуги, які забезпечують річки, озера, болота та інші прісноводні екосистеми, щороку приносять світовій економіці близько 50 трильйонів доларів США.

Так, водопостачання для домогосподарств чи підприємств здається більш очевидною вигодою, однак саме непрямі функції води — те, що ми зазвичай не помічаємо — є фундаментом для стабільного економічного й соціального розвитку.

Наприклад, природна здатність водних екосистем фільтрувати воду, накопичувати поживні речовини або підтримувати родючість ґрунтів — це неоціненні процеси. Їх або неможливо замінити, або створення штучних аналогів коштувало б надзвичайно дорого. Лише ці регулюючі функції природи оцінюються в 27 трильйонів доларів на рік.

Серед природних “екосистемних супергероїв” особливе місце займають водно-болотні угіддя — і передусім торфовища, які мають значну здатність поглинати вуглець. Цю здатність оцінюють у 2 трильйони доларів США щороку.

У глобальному масштабі торфовища щороку поглинають близько 0,37 гігатонни CO₂. Водночас осушені торфовища — а це 15–20% від усієї площі торфовищ — вже викидають понад 1,9 гігатонни CO₂ на рік.

Тому зберігати здорові торфовища й відновлювати пошкоджені — критично важливо. Це один із найбільш ефективних способів стримати глобальне потепління в межах 1,5 °C.

Для розуміння масштабу: торфовища басейну річки Конго зберігають стільки ж вуглецю, скільки й увесь тропічний ліс Конго, хоча займають лише 5% його площі. Їхня деградація може мати катастрофічні наслідки для глобальних зусиль із боротьби зі зміною клімату.

Щороку загальна вартість пом’якшення наслідків екстремальних погодних явищ (таких як повені, посухи тощо) завдяки внутрішнім водно-болотним угіддям оцінюється в 12 трильйонів доларів США.

Здорові річки, озера та водно-болотні угіддя — це найкраща страховка суспільства від втрат засобів до існування та економічного добробуту на тлі зростаючих кліматичних загроз.

Посухи вже щороку вражають понад 55 мільйонів людей і стали причиною приблизно 650 тисяч смертей з 1970 до 2019 року. І це лише початок: якщо нічого не змінювати, то до 2050 року втрати світової економіки через водні кризи можуть сягнути 5,6 трильйона доларів.

Прісноводні екосистеми — це не лише джерело води, а й скарбниці життя. Вони мають величезне значення для збереження біорізноманіття (його вартість оцінюють у 9 трильйонів доларів США) та забезпечення життєвих циклів мігруючих видів (приблизно 2 трильйони доларів).

 

Ринкова вартість прісноводних екоресурсів не відображає їх справжньої цінності 

Ринкова вартість споживання однієї лише прісної води не відображає справжньої цінності прісноводних ресурсів — оцінити економічну вартість прісноводних екосистем і всі ті блага (екосистемні послуги), які вони виробляють, надзвичайно складно. 

Щоб ефективно управляти водними ресурсами в умовах кліматичних змін, ми маємо переосмислити саму суть: вода — не “товар”, а основа життя; і водночас — складна екосистема, що дає людям набагато більше, ніж здається на перший погляд.

Поглянемо лише на верхівку проблеми деградації прісноводних екосистем у світі. Так, до 2030 року в Африці під загрозою вимушеного переселення через посухи можуть опинитися 700 мільйонів людей. А до 2050-го посухи впливатимуть на життя понад 75% населення планети. Якщо частота стихійних лих не зменшиться, кількість “кліматичних біженців” може перевищити 1,2 мільярда.

Проблема торкається не лише людей — вона б’є по економіці. Через нестачу води аграрії щороку втрачають до $94 мільярдів. Світовий банк попереджає: у деяких країнах ВВП може впасти на 6% до 2050 року через проблеми з водою — від сільського господарства до здоров’я людей.

Ці загрози тісно переплетені, і найбільше страждають ті, хто й без того вразливий — люди, які вже живуть у бідності, голодують, потерпають від хвороб або конфліктів.

Тому нам потрібен новий підхід: системне бачення, що враховує невизначеність, пов’язує клімат, воду, природу й добробут людей. І найголовніше — визнає, що прісноводні екосистеми мають набагато більшу цінність, ніж ми звикли вважати. Це — ключ до нашої стійкості у майбутньому

Поділіться цим!

Допоможіть нам поширити інформацію