Днями в онлайн-медіа “Новини Закарпаття” вийшла стаття про вирубку ділянки пралісу у лісництві “Шипот” та його охоронній зоні для прокладання лісової дороги. У матеріали зокрема згадується й Всесвітній фонд природи WWF-Україна. Ми звертаємо увагу, що частина інформації в матеріалі не відповідає дійсності або є маніпулятивною, поширюючи дезінформацію серед громадськості.

📌 Маніпуляція 1: “Методикою Кабміну по визначенню пралісів передбачається три етапи досліджень, які ніхто, як виявилося, не проводив. У Нацпарку просто взяли з таксаційних описів ділянки з насадженнями понад 100 років.”

Не існує жодної “Методики затвердженої Кабінетом Міністрів України”. Є Методика визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів, яка затверджена наказом Міндовкілля № 161 від 18.05.2018 

📌 Маніпуляція 2: “Чи дійсно існував такий висновок? У 2018-2019 роках схожі висновки надходили до багатьох господарств Карпатського регіону. Не виключення і Кутський лісгосп, де я працював на той час. Прийшов лист з Держлісагентства: призупинити роботи в таких-то кварталах, бо це... праліси.”

Відповідно розділу III Методики, після підписання висновку на ділянки, які у ньому зазначено, одразу поширюється дія ст. 39-1 Лісового кодексу України, де чітко зазначено що на таких ділянках у лісах заборонено всі види рубок, а також навколо встановлюється охоронна зона, де заборонені суцільні та поступові рубки. Автор статті ставить же під сумнів юридичну силу висновку. Це може свідчити про низький рівень експертності у цьому питанні чи цілеспрямовану маніпуляцію. 

📌 Маніпуляція 3: “Виявилося, у кварталах лісництва «Шипот», нібито віднесених до пралісів, НЕОДНОРАЗОВО ОФІЦІЙНО ВИКОНУВАЛИСЬ РУБКИ! Квартал 2: У 1986 році відбувалася рубка головного користування на площі 18,4 га. У 1987 році лісгосп висаджував культури на площі 13,4 га. У 1994 році виконувалася рубка освітлення на площі 16,2 га (записи у книзі відпуску лісу об’єднання «Закарпатліс» Перечинський лісгосп).

Квартал 59, 29, 13: У 1981-1983 роках очистка від захаращеності на площі 40,0 га, 14,0 га та 23,7 га.

У кварталах 2 та 3 лісництва «Шипот», віднесеному до пралісу, проходить діючий туристичний маршрут! Наявні ґрунтові дороги шириною до 10 метрів! Скрізь сліди рубки, трухляві пні, молоде ялинове штучне насадження з домішками інших лісових порід.”

Дана інформація стосується всіх кварталів, без конкретної прив'язки до виділів, де виділено праліси. Наприклад, якщо говорити про квартал 2, то відповідно до Висновку це виділ 7. За чинними матеріалами лісовпорядкуванням площа ділянки пралісу, яка входить до висновку, складає 3,7 га, а не 18 га, як зазначено у наведеному автором фото. Відповідно до Методики частина лісової ділянки також може отримати статус пралісу, квазіпралісу або природного лісу. Щодо ліквідації захаращеності та туристичних маршрутів — відповідно до Методики, яка визначає приналежність лісів до пралісів,  квазіпралісів та природних лісів, всі документи або докази, які підтверджують невідповідність тої чи іншої ділянки, надають до підписання висновку. Зворотної процедури позбавити цю ділянку статусу відповідно до Методики не існує. Тому з юридичного погляду всі спроби знайти документи чи рахувати свої виміри ширини ділянки є безпідставними, про що неодноразово офіційними листами WWF-Україна повідомляв ДП “Ліси України”. 

До WWF-Україна не надходило жодних офіційних документів чи листів з інформацією щодо невідповідності певних ділянок критеріям пралісів, які б стосувались, в тому числі тієї ділянки, яка постраждала під час будівництва дороги. Окремі листи ДП “Ліси України” щодо ширини тих чи інших ділянок, які надходили в процесі погодження створення пралісових пам'яток природи у 2022-2024, зокрема, і у лісництві “Шипот” є лише інтерпретаціями цієї установи, які не мають жодної юридичної сили. WWF-Україна не надавав жодних коментарів зазначеному виданню та його автору безпосередньо стосовно ділянок у лісництві “Шипот”.