Хто не мріяв про затишний будиночок на березі річки? Тиша, свіже повітря, власний вихід до води... Звучить ідеально, правда? Але є цілий перелік причин, чому масова забудова прибережних захисних смуг  – це погана та ще й незаконна ідея.

Що таке прибережні захисні смуги? 

Прибережні захисні смуги — це спеціально виділені території вздовж берегів річок, морів, озер, водосховищ та інших водойм. Вони встановлюються для охорони водних об’єктів від забруднення, засмічення та збереження їх водності.

В Україні встановлення та використання прибережних захисних смуг регулюється Земельним кодексом і Водним кодексом України. Відповідно до ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України, прибережні захисні смуги вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами входять до складу земель водного фонду.

Для чого встановлюються прибережні захисні смуги? 

Саме ці території відіграють вирішальну роль у підтримці здоров'я річок та забезпеченні різноманітних екологічних і соціально-економічних переваг:

• Якість води. Прибережні смуги діють як природні фільтри.Вони затримують осад, надлишок поживних речовин і забруднювачів, не даючи їм потрапити у річку.
• Захист від ерозії. Коренева система прибережних рослин стабілізує береги річок — вона не дозволяє течії змивати землю, запобігаючи ерозії ґрунту.
• Прибережні смуги — справжні оазиси життя. Ці території, що розташовані між сушею та водою, є унікальним місцем існування для багатьох видів. Завдяки постійній волозі, тіні й родючим ґрунтам, тут створюються ідеальні умови для підтримки біорізноманіття. Дерева дають тінь, яка охолоджує воду у спекотні дні і створює комфортне середовище для риб та інших водних мешканців. А складна рослинність уздовж берегів слугує сховком для птахів, жаб, комах і навіть ссавців.
• Економічні вигоди і рекреаційні можливості. Здорові прибережні зони підтримують рибальство, сільське господарство та туризм, забезпечуючи економічні вигоди для місцевих громад.

Забудова прибережних смуг, внаслідок нехтування законодавчими нормами України, призводить до руйнації природного балансу водних екосистем. 

Якщо ваша річка активно міліє, заростає, цвітає, замулюється, а течія майже не помітна, то однією з основних причин цього є порушення водного законодавства.

Доступ до води — право кожного!

У межах прибережних захисних смуг громадяни мають гарантований, вільний і безкоштовний доступ до:

• узбережжя морів, заток, лиманів та островів (у внутрішніх морських водах),
• берегів річок, озер, водосховищ та інших водойм.

Це стосується зон загального водокористування — особливо пляжів та відкритих берегів.

Існують винятки, де вільний доступ не дозволяється. Це стосується земель:

• в охоронних зонах (наприклад, поблизу водозаборів),
• в санітарно-захисних та особливих режимних зонах,
• де розташовані: гідротехнічні чи гідрометричні споруди (дамби, насосні станції), об’єкти підвищеної небезпеки, оздоровчі заклади (санаторії, пансіонати, дитячі табори тощо), якщо в них є всі необхідні документи, території природно-заповідного фонду або пам’ятки культурної спадщини.

Жоден громадянин або юридична особа не має права перекривати доступ до води в межах прибережної захисної смуги — навіть якщо ця земля у їхньому користуванні.

Заборонено:

• встановлювати паркани, шлагбауми, інші бар'єри,
• вимагати гроші за прохід до води.

Такі дії можуть стати підставою для припинення права користування цією ділянкою — через суд.

Встановлення та дотримання режиму використання прибережних захисних смуг та водоохоронних зон є важливим кроком у збереженні водних ресурсів України та забезпеченні екологічної безпеки.

Підтримати діяльність WWF-Україна із збереження та відновлення річкових екосистем.