Пелікан рожевий | WWF ukraine
© © WWF / Martin HARVEY

Пелікан рожевий

White Pelican (Pelecanus onocrotalus), pair flying in formation. Lake Nakuru National Park, Kenya. Distribution Africa, Southern Europe & Asia

Пелікан рожевий

White Pelican (Pelecanus onocrotalus), pair flying in formation. Lake Nakuru National Park, Kenya. ... rel= © © WWF / Martin HARVEY

Ключові факти
Common name
Родина

Пеліканові (Pelecanidae)

Endangered

Природоохоронний статус

Зникаючий (Червона книга України)

Length

Розмах крил

245–295 см

Population

Скільки залишилося

265,000-295,000 птахів у світі (Wetlands International 2015)

Latin name

Вид

Пелікан рожевий (Pelecanus onocrotalus L.)

Geographic place

Територія проживання в Україні

Дельта Дунаю, Чорноморський біосферний заповідник і Лебедині острови (АР Крим)

Weight

Вага

до 11,5 кг

Пелікан рожевий - це великий перелітний птах масою від 10 до 12 кілограм, довжина крила у самців 70-75 см, у самиць — 64-69 см, розмах крил від 1,7 до 2,95 метри. Для цього виду птахів характерним є білувато-рожеве забарвлення пір’я.  

Зазвичай рожевий пелікан тримається щільними зграями, іноді до 2–3 тис. особин.. Заселяє виключно багаті на рибу, переважно великі прісні та солонуваті водно-болотні угіддя з великими мілководдями та мозаїчними заростями надводної рослинності. Гніздиться колоніями на великих прісних та солонуватих водоймах.

На території України пелікан є сезонним мігрантом, зустрічається в Дунайському біосферному заповіднику та на придунайських водоймах, на лиманах у межиріччі Дністра і Дніпра, у регіональному ландшафтному парку «Кінбурська коса», окремі пари гніздяться у Чорноморському біосферному заповіднику та на Лебединих островах в Криму. Загальна кількість птахів, що зустрічається на території нашої держави за підрахунками 2004 року становить близько 15 тисяч птахів (Червона книга України, 2009). Можливі також зальоти птаха до центральних областей країни.

Загальний ареал рожевого пелікана охоплює Південно-Східну Європу, Південно-Західну та Центральну Азію, Екваторіальну Африку. Зимує цей перелітний птах у Південно-Східній Азії та Африці.

Характерною ознакою пелікана є горловий мішок на нижньому боці дзьоба. Перш ніж проковтнути рибу, пелікан випускає з нього всю воду. Цікаво, що птах може полювати на свою здобич самостійно або групами. Під час колективного полювання птахи утворюють півколо й, вдаряючи крилами по воді, заганяють рибу на мілководдя. Після цього вони одночасно занурюють у воду свої великі дзьоби й дістають свою здобич. Інколи у такому “полюванні” можуть брати участь і баклани, пікіруючи згори на зграю риби і підганяючи її до пеліканів.   

Цікавим є те, що рожеві пелікани ніколи не пірнають, тільки занурюють дзьоба у воду, іноді виймаючи його щоб вдихнути повітря або проковтнути рибу. При цьому ловля риби займає у пеліканів лиш невелику частину дня, весь інший час вони тримаються на піщаних островах або узбережжі.

В Україні рожевого пелікана занесено до Червоної книги як зникаючий вид. Серед основних загроз для виду дослідники виділяють: переслідування людиною, зменшення площі оселищ та запасів корму в результаті регулювання стоку води, використання великої кількості прісної води на зрошення та періодичні, природні коливання заводненості територій.

Крім того, на темпи росту популяції впливають репродуктивні особливості виду: тільки 2 яйця в кладці та набуття птахами статевої зрілості тільки на третій рік свого життя.

Задля підтримки популяції рожевого пелікана, наразі необхідно зберігати найбільш цінні водойми на засушливих територіях шляхом правильного їх використання та зменшити фактор втручання людини на територію природного гніздування цих птахів.