На Закарпатті у Ясінянському лісгоспі заблоковано роботу офіційної комісії по пралісах | WWF ukraine
На Закарпатті у Ясінянському лісгоспі заблоковано роботу офіційної комісії по пралісах

Posted on 30 July 2019

У Карпатах завершується процес погодження лісокористувачами офіційних висновків щодо належності ділянок до пралісів, квазіпралісів та природних лісів. Це є необхідною передумовою для подальшого заповідання цих найцінніших ділянок лісу, що допоможе зберегти їх від вирубок в майбутньому. 

Наразі відповідні ділянки було погоджено Всесвітнім фондом природи WWF України у 25-ти лісгоспах і 1-му нацпарку у 3-х областях України. 

Одним з лісових господарств, де статус пралісів залишився під питанням, є Ясінянське лісомисливське господарство.  У квітні цього року було узгоджено квазіпралісовий статус 109,8 га лісів Ясінянського лісгоспу. Ряд ділянок сумарною площею у 664,2 га були спірними і винесеними на офіційну комісію, створену наказом Міністерства екології і природних ресурсів згідно  Методики визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів. Її мета - у разі незгоди лісокористувача (як це мало місце у випадку з Ясінянським лісгоспом) повторно розглянути матеріали, провести додаткові польові роботи та підготувати повторний висновок про відповідність спірних ділянок критеріям пралісів, квазіпралісів та природних лісів.

Зауважимо, що склад комісії визначається вищезгаданою Методикою. Ділянку у Ясінях мали відвідати науковці (зокрема, включеними були науковці, які брали участь у розробці критеріїв виділення пралісів), представники WWF Україна як організації, що займалася визначенням пралісів, представники обласного лісового управління та обласного департаменту екології, а також представники Ясінянського лісомисливського господарства як постійного лісокористувача території.

Утім, її роботу було неочікувано заблоковано представниками місцевих громад, зокрема селищ Ясіня, Чорна Тиса та Лазещина. У агресивній манері погрожуючи фізичним блокуванням руху та відсутністю гарантій безпеки для членів комісії у разі відвідин спірних ділянок, лідери громад при підтримці десятків односельчан унеможливили подальшу роботу. 

Зокрема, вони стверджували, що на ділянках, які були ідентифіковані, відбувається випас та прогін худоби, отже, ці ділянки вже не можуть вважатися пралісами чи природними лісами. Крім того, місцеві мешканці були переконані, що надання відповідного статусу цим ділянкам лісів, спричинить труднощі для продовження звичного користування цими лісами. Додатковою причиною незадоволення було не включення громад до складу офіційної комісії.

Разом з тим, така претензія не є обґрунтованою, оскільки пропозиції громад були враховані на початковій стадії. WWF отримав та врахував відповідні довідки від сільрад про ділянки лісів, які вони використовують  для випасання та перегону худоби. Дані ділянки було виключено з переліку, що пішов на розгляд комісії. 

Загалом, більшість приполонинних лісів була виключена із розгляду, для уникнення в подальшому конфліктів із громадами. Ділянки ж лісу, які було подано на розгляд комісії, є незначними за площею і не несуть жодних ризиків для подальшого традиційного використання полонин чи решти лісів, і так само не становлять жодної перешкоди для забезпечення населення дровами тощо.  

Більше того, однією з цілей роботи комісії було якраз пересвідчитися, у відповідності спірних ділянок до критеріїв вищезгаданої методики.

"Ми саме їхали для того, щоб перевірити відповідність ділянок критеріям пралісів, квазіпралісів чи природніх лісів. Якщо там справді відбувається масштабний випас чи прогін худоби, наявні трелювальні волоки тощо – ці ділянки були б виключені з фінального переліку пралісів і все, але нам не дали в цьому навіть пересвідчитися,” - коментує ситуацію Андрій Плига, координатор лісових проектів WWF в Україні. 

Науковці та експерти у складі комісії провели зустріч з мешканцями навколишніх сіл. Представники комісії відповіли на всі запитання щодо своєї роботи та роз’яснили безпідставність страхів місцевих мешканців. Однак, представники громад були налаштовані агресивно і  не були готові до діалогу.

Тож, щоб позбавити громаду побоювань та для деескалації конфлікту, було прийнято компромісне рішення: сільські ради звертатимуться  до Міністерства екології та природних ресурсів з вимогою включити їх представників до офіційної комісії, а  після цього комісія відновить свою роботу в оновленому складі.
Одним з лісових господарств, де статус пралісів залишився під питанням, є Ясінянське лісомисливське господарство
© Roman Cherepanyn
Роботу комісії було неочікувано заблоковано представниками місцевих громад, зокрема селищ Ясіня, Чорна Тиса та Лазещина
© Andriy Plyha / WWF Україна