Коли журавель у небі, то бінокль — у руках. Облік у НПП "Пирятинський" | WWF ukraine
Коли журавель у небі, то бінокль — у руках. Облік у НПП "Пирятинський"

Posted on 09 April 2019

Тетяна Карпюк, координаторка з екоосвіти та волонтерства WWF Україна
Протягом 6-7 квітня  волонтери WWF Україна вже вдруге рахували журавлів у НПП “Пирятинський“. Журавлі (не плутати з лелеками) — рідкісні птахи, що в Україні здебільшого гніздяться на важкодоступних болотах і заплавах річок.

Навесні їхнє характерне курликання чути звідусіль, тож може виникнути оманливе враження про повсемісне поширення птахів країною. Та Україна є своєрідною магістраллю при перельоті птахів від місць зимування до місць розмноження та навпаки. Так, з першими теплими днями, на водно-болотних угіддях можна побачити, а частіше — почути, сотні перелітних птахів.

Журавлі в Україні трапляються, головним чином, на Поліссі та Лівобережному Лісостепу. Саме на Лівобережжі розташована річка Удай та національний парк “Пирятинський”, куди відправилася команда WWF разом з волонтерами.

Нашим завданням було порахувати місцевих журавлів, що живуть на території національного парку. Чисельність птахів важко встановити через їхню обережну, полохливу поведінку та важкодоступність деяких заболочених ділянок заплави. Завдяки великій кількості людей можна одночасно охопити заплаву річки і зробити такий собі зріз кількості журавлів, що у конкретний час були на визначеній території. Саме для цього необхідна допомога волонтерів.

Облік журавлів проводиться під час шлюбного періоду на світанку. В цей час вони співають дуетом, утворюючи так званий “унісональний спів“. Крім пар, нам вдалося зафіксувати і поодиноких журавлів та групи.

Під час спостереження волонтерам також пощастило побачити білих чапель, лелек, одудів, повзиків, почути бугая та багато інших птахів.

Таке різноманіття птаства можливе завдяки тому, що в національному парку зберігають та відновлюють водно-болотні угіддя — природні або штучні водойми (болота, заплавні луки та ліси, морські акваторії). Ці екосистеми — одні з найбільших на планеті осередків біорізноманіття, тому що фактично виконують роль губки — поглинають, затримують та очищають воду. Це ідеальне місце для життя прісноводних організмів та тварин, що ними харчуються.

Саме тому WWF Україна вже більше 20 років працює над відновленням водно-болотних угідь. Одні з успішних проектів — острови Єрмаков і Малий Татару на Дунаї та болото Чорне Багно на Закарпатті.

Долучайтесь до наступних виїздів і #разомзможемо зберегти нашу дику природу.
Тетяна Карпюк, координаторка з екоосвіти та волонтерства WWF Україна
© WWF Ukraine
В процесі обліку
© Tetiana Karpiuk/WWF Ukraine
Омелюхи на дереві
© Tetiana Karpiuk/WWF Ukraine
Щасливі волонтери після обліку
© Tetiana Karpiuk/WWF Ukraine
Сірі журавлі в НПП "Пирятинський"
© Andrii Shkurykhin