Posted on 03 June 2015

2 червня 2015 року в м. Пунта дель Есте (Уругвай) відкрилася 12-та зустріч сторін Рамсарської конвенції по водно-болотних угіддях (СОР12). Цьогорічна зустріч проходить під гаслом «Збереження водно-болотних угідь для нашого майбутнього».
 
На міжнародній зустрічі зібралися кілька сотень учасників, в тому числі команда з 23 співробітники WWF з різних куточків світу, очолена Денісом Ланденбергом з головного офісу WWF у Гланді. З України у складі команди WWF, а також у складі офіційної української делегації, у зустрічі бере участь Богдан Проць – координатор програми у Карпатському регіоні та старший радник WWF в Україні з природоохоронної роботи.   
 
Під час заходу, який продовжиться до 9 червня, будуть обговорюватися питання стратегічного планування на період 2016-2021 років, нова структура для надання науково-технічної допомоги в межах Конвенції, адміністративні питання, роль торфовищ, вплив зміни клімату та стале використання ресурсів водно-болотних угідь (ВБУ), комунікаційні складові та розробка заклику до збереження ВБУ для майбутніх поколінь, роль ВБУ у зменшенні ризику стихійних лих, акредитація ВБУ у містах та інші питання.

Учасниками Рамсарської Конвенції є більше 160 держав, на території яких знаходиться більше 2000 водно-болотних угідь міжнародного значення загальною площею біля 200 млн га. В Україні до переліку територій, що охороняються відповідно до Конвенції, входять 33 водно-болотних угіддя.

Водно-болотні угіддя в природному стані надають людям багато «екосистемних» послуг: очищення води і підвищення родючості ґрунтів, захист від повеней і контроль ерозії ґрунту, утримання токсичних і біогенних речовин, стабілізацію мікроклімату, поглинання вуглекислого газу, відповідального за зміну клімату, і виділення великих обсягів кисню. ВБУ – це легені та нирки регіону. До економічних вигод для місцевого населення можна віднести також розвиток екотуризму на багатих біорізноманіттям територіях ВБУ.

За останні кілька десятиліть більше половини всіх водно-болотних угідь світу були знищені. Найбільш поширеними причинами цих процесів є зведення дамб на великих річках, будівництво житлових масивів і розміщенні промислових комплексів поблизу водойм, вирубка лісових насаджень, інтенсивне використання земель водно-болотних угідь у сільському господарстві.

Всесвітній фонд природи WWF в Україні вже понад десять років проводить активну роботу з відновлення водно-болотних екосистем та збереження біорізноманіття у дельті Дунаю та у регіоні Карпат.

Богдан Проць, координатор програми у Карпатському регіоні та старший радник WWF в Україні з природоохоронної роботи, розповідає: «Ми маємо декілька дуже успішних модельних проектів із відновлення ВБУ, що покликані продемонструвати можливість відродження природи людиною. Останній з них – відновлення болота «Чорне багно» у НПП «Зачарований край», що на Закарпатті. Ще два у Придунав’ї – відновлення островів Малий Татару і Єрмаков, які після повернення до природного стану перетворилися на принадні місця для екологічного туризму - альтернативного джерела прибутків для місцевого населення та ефективного господарського використання».
 
Таким чином, ВБУ відіграють велику роль в нашому житті, даючи нам чисту воду, повітря, природні ресурси та багато іншого. Навіть якщо ми не живемо безпосередньо біля боліт, плавнів чи річок, ми все одно залежимо від них і повинні сприяти їх збереженню.